На Першому — трохи Громадського

28.02.2014

Із середи в ефірі Першого Національного показують студійні розмови, які ведуть журналісти інтернет–каналу Громадське ТБ. Команді, головним редактором якої є Роман Скрипін, Національна телерадіокампанія України на безоплатній основі надала можливість транслювати інформаційно–суспільні блоки з 10.00 до 12.00, з 15.00 до 17.00 та з 19.00 до 22.00, без врізання у них реклами, із збереженням маркування, титрування. Кістяком Громадського ТБ є журналісти, які на знак протесту проти рейдерського захоплення супутниково–кабельного ТВі звільнилися з каналу, зокрема, Дмитро Гнап, Андрій Сайчук, Мустафа Найєм, також до них долучилися Сергій Андрушко, який раніше працював на СТБ, Тетяна Даниленко, яка й зараз є одним із облич «5–го каналу», інші.

Команда інтернет–каналу публічно заявила, що готова взяти на себе повноцінну функцію суспільного мовника на частотах Першого Національного цілодобово. Для цього пропонує зробити кілька дій: ухвалити Закон про суспільні медіа (радіо, телебачення, пресу, мультимедійні ресурси) з урахуванням позиції широкого громадського сектору; провести аудит фінансової діяльності НТКУ; юридичну особу НТКУ ліквідувати, передбачивши для нинішніх працівників усі передбачені законом соціальні гарантії, утворити наглядову раду Громадського телебачення задля гарантії його незалежності від уряду, парламенту, Президента та бізнесу.

Зiніційовану пропозицією голови Комітету з питань свободи слова та інформації ВР Миколи Томенка угоду між Громадським ТБ та НТКУ неоднозначно сприйняли інші безефірні мовники. У листі до НТКУ надію на співпрацю висловив Вадим Денисенко, головний редактор «Еспресо.TV», — нового офіційно не ліцензованого в Україні каналу, який має іноземну ліцензію на супутникове мовлення (власник каналу — Лариса Княжицька, дружина екс–гендиректора ТВі, нині народного депутата Миколи Княжицького). Також «Спільнобачення» надіслало колективу Громадського ТБ відкрите звернення, у якому пропонує каналам об’єднатись.

«Перший Національний у майбутньому має стати громадським мовником. Там має бути нормальна адміністрація, яка закуповуватиме якісний продукт у телевиробників, у тому числі й виконуватиме загальну програмну концепцію. Державне телебачення виконує ті ж самі функції, лише інакше фінансується й управляється, — відкоментував «УМ» голова підкомітету з телебаченння і радіомовлення парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький. — Законопроект про суспільне мовлення пройшов друге, повторне читання, у третьому читанні можемо його прийняти протягом місяця».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>