Закінчення «царствія» в Україні Віктора Януковича та його злочинної команди відгукнулося і набатом дзвонів однієї з найбільших православних святинь України — Свято–Успенської Почаївської лаври на Тернопільщині. На початку тижня поширилася інформація про те, що на її території перебувають «представники воєнізованих формувань, що не належать до жодних громадських чи інших організацій в Україні», а також, що монахи начебто почали вивозити сакральні цінності. Відтак святиню оточили блок–постами самооборони.
У Почаєвi події трактують інакше. Зокрема, сайт Лаври написав, що «провокатори та розкольники» зробили спробу захопити Лавру, однак монахи і віруючі утворили живу стіну біля центрального входу і не допустили їх на територію. Дзвони святині в той день били на сполох, закликаючи виходити на захист святині. Про «10 автобусів iз бойовиками» в істерично–кисельовському стилі написала і низка російських ЗМІ. Тим часом в обласній міліції спростували інформацію про будь–які спроби захоплення Почаївської лаври. В автобусах же, про які згадувалося, з Тернополя приїхали громадські активісти і, зокрема, члени тернопільської жіночої сотні, які стверджують, що хотіли помолитися в лаврі й заодно перевірити численні скарги віруючих на те, що пускають туди лише вiрних Московського патріархату.
Обговорення сьогоднішньої ситуації навколо Лаври за участю священиків, науковців, громадських організацій і членів Штабу громадського спротиву відбулося позавчора в Тернопільському прес–клубі. Всі учасники тієї непростої розмови висловлювалися за те, що всі дії задля вирішення проблеми мають бути добре продуманими, мирними і спрямованими на досягнення компромісу. Водночас ішлося про необхідність створення спеціальної громадської комісії, яка б ретельно перевірила факти наявності на території Лаври членів незаконних воєнізованих формувань, вивезення звідти дорогоцінних реліквій, ущемлення там прав віруючих інших конфесій тощо.
ДОВІДКА «УМ»
Комплекс споруд Почаївської лаври, зведених у ХVІІІ–XIX століттях, на початку української незалежності перебував на балансі Головного управління архітектури і містобудування Тернопільського облвиконкому. Восени 2001–го, згідно з рішенням Кабміну, його передали Кременецько–Почаївському державному історико–архітектурному заповіднику. Але вже через два роки тодішній уряд, очолюваний Януковичем, позбавив святиню заповідного статусу. І передав її приміщення в довгострокову (аж на 49 років, до 1 січня 2052–го) оренду розташованому там чоловічому монастирю УПЦ МП. Депутати Тернопільської облради активно протестували проти такого рiшення, але марно. Тим часом у самій Лаврі почали діятись зовсім не богоугодні речі. Відтак кілька років тому спеціально створена комісія облради провела перевірку і офіційно оприлюднила висновки про те, що свята обитель стала в області «п’ятою колоною Російської імперії, джерелом розповсюдження українофобської літератури та поширення вкрай ворожого ставлення до інших релігійних конфесій». Повідомлялося також про часті випадки виявлення правоохоронцями іноземних громадян, які перебували на території лаври з порушенням міграційного законодавства.
У ВР України двічі за останні два роки намагалися протягнути зміни до законодавства, які б дали змогу вилучити святиню з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Зрозуміло, що можливість приватизувати її отримав би саме Московський патріархат.