Як справедливо зробити з власністю колишньої КПРС–КПУ, яку прагне продати голова Сум Геннадій Мінаєв, — це безпосередньо залежить від відповіді на запитання, що було її джерелом, за рахунок чого вона створена.
Лідери КПУ люблять посилатися на Маркса і Леніна, їхню теорію. Отож Карл Маркс обґрунтовував справедливість експропріації власності капіталістів, передачі цієї власності в руки трудового народу. Опоненти намагалися довести, що це насильство, мовляв, капіталісти нажили цю власність, вона їм належить. Цікаво, як Маркс викривав неспроможність таких доводів. Якщо первісний капітал нажито власною працею, то потім капіталіст багаторазово спожив, «проїв» його, постійно привласнюючи створену робітниками додану вартість. І вся наявна власність капіталіста є результатом неоплаченої праці робітників, безоплатно привласненого у вигляді прибутку. Вона створена працею робочого люду, за рахунок його експлуатації, а тому повинна бути передана тим, хто її створив. Це не тільки насильство, а, навпаки, торжество економічної і соціальної справедливості.
Перше. Партійні органи за правом монопольного володаря — переможця — захопили багато особняків, кращих будинків, побудованих ще при царях, до жовтня 1917 р. Джерело цієї власності — праця тих поколінь народу. Майже всі будинки колишніх ЦК республік, обкомів, райкомів, міськкомів — дореволюційної забудови.
Друге. Багато об’єктів власності «покійної» КПРС–КПУ створювали за рахунок внесків пересічних членів партії. І якщо групи комуністів вийшли з партії у свій час, то цілком логічно було б виділити їм частку партійної власності.
Третє. У власності колишньої партії вагоме місце займала видавничо–поліграфічна база. У систему КПРС–КПУ було включено багато прибуткових виробництв, вони давали партійному апарату величезні прибутки. Навряд чи треба пояснювати керіникам Сумської парторганізації КПУ, що джерело цих коштів — праця всього народу.
Четверте. На формування партійної власності використовували кошти народу навіть у найвульгарнішiй відкритій формі. Відомо, що до кінця розвалу СРСР–КПРС–КПУ горезвісне четверте управління Міністерства охорони здоров’я утримувалося за рахунок бюджету, тобто коштів, які проходили за статтею асигнувань на народну охорону здоров’я.
П’яте. У партійних лікарнях, санаторіях переважало (та й сьогодні переважає) новітнє імпортне устаткування. Навіть оргтехніка в партійних органах високого рівня переважно була імпортна. На будівництво житлових будинків системи КПРС–КПУ йшло багато імпортних матеріалів, на це потрібно було чимало валюти. Де її джерело? Невже це праця партійних апаратників?
Як бачимо, який би аспект не взяли, висновок один: джерелом власності КПРС–КПУ є праця народу, включаючи сюди 18 млн. колишніх комуністів. У цьому економічне обґрунтування націоналізації власності КПРС–КПУ, повернення її тому, хто її створив, — народу.
На практиці ж керівники колишніх КПРС–КПУ всіляко прагнули примножити власність партії, використовували її в комерційних цілях. Здавали будинки в оренду за валюту, використовували награбоване в народу для подальшого перекачування в партійну касу. Карл Маркс не в усьому не мав рації. На переломному етапі нашої незалежності реалізувалося його положення, в якому він закликає: б’є година експропріації експропріаторів. Але по відношенню не до капіталістів, як прогнозував Маркс, а до наших значно страшніших більшовицьких визискувачів.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
