Керуючись постановою ВР «Про звільнення політв’язнів» (№4202), на волю вийшли фігуранти багатьох кримінальних справ. Як зазначив «УМ» нардеп від «Свободи» Ігор Швайка, йдеться не про амністію, а про повну реабілітацію. Однак поки всіх випустили на підписку про невиїзд.
Зокрема, звільнено «васильківських терористів» Ігора Мосійчука, Володимира Шпару та Сергія Бевза, засуджених у січні до 6 років ув’язнення за намір підірвати пам’ятник Леніну в Борисполі (до речі, у ніч проти 21 лютого пам’ятник повалили самі бориспольці). Безпосередній розгляд апеляційної скарги на вирок відбудеться 26 березня. Просто з тюрми «васильківці» разом із родинами рушили на Майдан — подякувати за волю. А Бевза чекав 3–річний син, якого він востаннє бачив іще крихітним малям.
Також за рішенням суду були негайно звільнені «ніжинські робінгуди» Владислав Попович, Рустам Уразгельдиєв, Сергій Ярмоленко, Андрій Бондаренко та їхній лідер Анатолій Попович (ці хлопці ловили наркодилерів і записували їхні покази на камеру); сумчанин Ігор Ганненко, якого посадили за трафарет iз цяткою на чолі Януковича; адвокат активіста «Дорожнього контролю» Дзиндзі — Віктор Смалій. А ще — Андрій Білецький, Ігор Михайленко, Віталій Княжецький, Віталій Прийменко, Антон Бойко, Антон Шамов, Дмитро Світанько, Олександр Радолов, Олег Однороженко, Андрій Наливайко. Побачив волю й народний месник Віталій Запорожець, який у вересні 2011 р. застрелив майора міліції, котрий тероризував усе село. Односельці тоді одностайно стали на захист Віталія.
Вийшли з в’язниці і фігуранти резонансної справи — батько та син Павліченки, засуджені за вбивство судді Шевченківського райсуду Києва Зубкова. Рішення про це, ухвалене 316 депутатами, радісно підтримали вболівальники «Динамо» Київ, що зібралися під Верховною Радою. Тепер футбольні «ультрас» вимагають покарання для суддів та прокурорів, що вели цю справу.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
