Плюс–мінус дванадцять стільців

Сьогодні виповнюється тиждень, як у парламенті постала нова — революційна — більшість, і саме на сьогодні попередньо було заплановано кульмінацію голосувань: призначення нового уряду.

За Конституцією–2004, яка нині є чинною, формування Кабміну й призначення Прем’єр–міністра можливе тільки після появи у Верховній Раді більшості у вигляді офіційної коаліції парламентських фракцій. Попри те, що промайданівські, навіть вочевидь необдумані й занадто радикальні рішення набирають понад 300 голосів, формально утворити коаліцію на їх основі непросто. Учора надвечір у фракції «Регіонів» залишалося 127 депутатів, у КПУ — 32, а позафракційними рахувалися аж 124 особи, здебільшого екс–«регіонали». Щоб мати законну більшість, «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода», які мають 166 «багнетів», мають залучити до коаліції не просто ще хоча б 60 нардепів, а таку кількість людей у вигляді організованої фракції. Очевидно, що це точно буде не Компартія і навряд чи ПР, де залишаються настійкіші адепти колишнього режиму (хоча і з них дехто голосує за революційні рішення — скажімо, вчора аж 42 (!) «регіонали» дали голоси за проект заяви до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду, щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року»). Швидше, йдеться про створення фракції — або кількох фракцій — на основі 124 позафракційних нардепів та вже їх залучення до коаліції.

Саме з цього приводу тривають торги — колишні «регіонали» оговталися й відчувають свою вагу. «Сьогодні в парламенті, на жаль, відбуваються процеси такі ж, як раніше: за гроші формують групи, обіцяють місця під якісь посади, деякі дійшли до такого, що кажуть: «Нам міністри не потрібні, у нас всередині весь середній апарат, наші старі, ми будемо вирішувати ці питання». Тобто ось така каша... Серед тих, хто виходить [із «Регіонів»], — люди, на яких уже клейма ставити ніде», — так говорить про загрозу корупційного формування коаліції колишня «регіоналка» Інна Богословська, яка стала на бік опозиції ще в грудні.

Наразі йдеться до того, що найвищі шанси стати Прем’єром — у Арсенія Яценюка. Віталій Кличко ще раз заявив про бажання балотуватися не на главу уряду, а на Президента. Від урядових амбіцій відмовилися «свободівці» Олег Тягнибок та Ірина Фаріон. Зате лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош претендує на пост віце–прем’єра над силовим блоком уряду.

Учора головним рішенням ВР було призначення на 25 травня — в один день із президентськими — виборів мера та міської ради в Києві. За цю постанову проголосував 331 депутат.

Водночас голова Комітету виборців Олександр Черненко свідчить: «Цього мало. Треба міняти закон про місцеві вибори. Два тури на виборах мера, в обласні та міські ради — пропорційна система, в районні — мажоритарна. Вдосконалити процедурну частину. Але й закону про вибори мало. Також потрібно повернути районні ради в Києві, чітко розмежувати повноваження міського голови та КМДА. Без цього вибори в Києві змінять лише прізвище, а не ситуацію». За словами Черненка, з огялу на поточні розклади, маємо ситуацію, коли за посаду мера столиці конкуруватимуть Микола Катеринчук і нинішній глава КМДА, вчорашній «регіонал» Володимир Макєєнко.

А в понеділок надвечір Рада займалася кадрами. За призначення «УДАРівця» Валентина Наливайченка головою СБУ (він обіймав цю посаду при Президенті Ющенку) проголосували 346 депутатів, за «свободівця» Олега Махніцького на чолі Генпрокуратури — 312.

Рокіровка сталася й у Нацбанку. Парламент звільнив голову НБУ Ігоря Соркіна у зв’язку з проханням про відставку і 310 голосами призначила на його місце одного з комендантів Майдану Степана Кубіва, нардепа з «Батьківщини». Раніше Кубів очолював правління «Кредо–банку», тож досвід відповідної роботи висуванець нової влади має. Перша заява Кубіва на посаді глави НБУ стосувалася відновлення перемовин щодо надання Україні кредиту — він пообіцяв запросити до Києва місію МВФ вже найближчим часом.

На додачу до раніше звільнених міністрів Рада відправила у відставку міністра соцполітики Наталю Королевську, культури — Леоніда Новохатька та — вдруге! — міністра освіти Дмитра Табачника. Першого разу під час відставки українофоба у ВР були зафіксовані випадки неособистого голосування, тож рішення вирішили легітимізувати повторно й зібрали 249 «за».

Також позавчора коса нової влади викосила суддів Конституційного Суду, які у 2010–му повернули Конституцію 1996 року й таким чином незаконно розширили повноваження Віктора Януковича. Звільнення (з формулюванням «за порушення присяги»), за яке проголосували 307 депутатів, торкнулося суддів Анатолія Головіна, Михайла Колоса, Марію Маркуш, В’ячеслава Овчаренка, В’ячеслава Пасенюка — всі вони були призначені Верховною Радою. Парламент також запропонував З’їзду суддів звільнити висуванців до КСУ, обраних за його квотою. Те саме стосується і «людей Президента» — мова про обраних за квотою глави держави Юрія Бауліна та Сергія Вдовіченка. Лише двох суддів кара не торкнулась: пропонується залишити на посадах Віктора Шишкіна та Петра Стецюка. Вони свого часу не підтримали рішення КСУ скасувати Конституцію 2004 року.

Часто тиснули кнопки лише з голосу. Було у ВР і кілька емоційних, дуже дискусійних рішень — зокрема про звільнення з тюрми батька й сина Павліченків, засуджених за вбивство судді. Депутатка від «УДАРу» Ірина Геращенко вчора заявила у «Фейсбуці»: «Самокритично оцінюю два останні дні у ВР. Дійсно, в надважких умовах потрібно повернути країну до законності й керованості. В найкоротший термін, за кілька днів. З іншого боку, революційна доцільність не повинна визначати роботу єдиного на сьогодні легітимного органу влади. Парламент не може приймати непрочитані депутатами документи, не обговорені постанови й підміняти собою суд. Це позиція не лише моя, а і фракції «УДАР». Думаю, від деяких постанов і контраверсійних голосувань Рада повинна б була утриматися. З іншого боку, ми всі пережили таку напругу і на всіх така відповідальність, що декого трохи несе. Обіцяю вам, що на фракції ми обговоримо питання жорсткої роботи ВР за Регламентом і також необхідності більш активно дослухатися до громадськості».

Розбиратися будуть і з ув’язненим українофобом Ігорем Марковим, якому рішенням керівництва ВР повернули мандат народного депутата разом із поверненням мандатів Павлу Балозі та Олександру Домбровському.