У перших після повалення режиму талібів демократичних виборах в Афганістані, які відбудуться 9 жовтня, за найвищу посаду країни будуть змагатися 18 претендентів, повідомила вчора агенція «Франс Пресс» з посиланням на заяву Об'єднаної комісії з організації виборів. Саме таку назву має «афганська ЦВК», яка здійснювала підготовку виборів спільно з фахівцями ООН. Позавчора сплив остаточний термін реєстрації кандидатів. З 23 претендентів, які подали заяви до «ЦВК», трьом було відмовлено в реєстрації з огляду на їхнє кримінальне минуле, а двоє інших самі зняли свої кандидатури, оскільки не спромоглися зібрати необхідні для реєстрації 10 тис. голосів виборців.
18 кандидатів складають таку ж строкату картину, як і сам повоєнний Афганістан. Місцеві та закордонні політологи вважають, що головна боротьба за президентське крісло розгорнеться між тимчасово виконуючим обов'язки президента Хамідом Карзаєм, якого підтримують Сполучені Штати та найбільша етнічна група країни — пуштуни, та його колишнім союзником по антиталібівській коаліції Юнусом Кануні, нині — міністром освіти Афганістану. Кануні є висуванцем потужного та впливового етнічного таджицького блоку (таджики — друга за чисельністю національна група країни), який створили колишні польові командири Північного Альянсу.
Хоча нове виборче законодавство Афганістану забороняє польовим командирам претендувати на найвищу державну посаду, але двоє з 18 претендентів все ж є регіональними ватажками, які утримують свої приватні армії. Мова про лідера узбецьких воєнізованих формувань Абдула Рашида Дустума, якого також підтримує туркменська меншина країни, та етнічного лідера збройних формувань хазарів Мохаммеда Мохакека, котрого підтримує шиїтська мусульманська меншина, що становить вісім відсотків населення країни.
Проведення перших в історії Афганістану парламентських виборів влада вирішила перенести на більш пізній термін — квітень 2005 року. Це зроблено з огляду на те, що серед населення зростають симпатії до поваленого режиму талібів і виборці можуть обрати до парламенту лояльну Талібану опозицію.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
