Написати Вам листа підказало моє внутрішнє відчуття, що Ви, за природою своєю, людина добра. Багато хороших благодійних справ зробили Ви. Видно, що Вам не байдужа доля нашої держави, зокрема її обездолених людей. Тепер Ви працюєте з Партією регіонів, яка сьогодні при владі. Не буду давати характеристику цим людям. Народ давно зрозумів, хто вони і куди нас ведуть. Не сумніваюся, що в такому середовищі працювати Вам не дуже комфортно — Ви побачили, що це за люди, і належно оцінили їхні дії. Керувати державою мають чесні люди, високоморальні, жертовні, які люблять свій народ, щиро бажають йому добра. Людям, які сьогодні при владі, не притаманні такі цінності. Вони не цікавляться історією країни, не знають, якою ціною і скільки століть виборював цей народ свою омріяну волю. Тому виникає запитання: чи мають вони моральне право керувати державою, диктувати і нав’язувати волю народу, не питаючи, чого він хоче, ігноруючи всі його бажання? Хоч гарант і обіцяв, що кожного почує. Усі бачимо, що обманув.
Тривалий час велася «інтенсивна» робота, спрямована на підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Раптом, наче грім з ясного неба, все виявилося фікцією, поворот у протилежну сторону. Людей обдурено і зневажено. Про подальший хід подій усі ми добре знаємо: Азаров нагороджує бандюг, які по–звірячому повбивали наших хлопців, гордиться їхньою витримкою і «подвигами».
Пане Ахметов, ми дуже б хотіли, щоб Ви відгукнулись і висловили свої міркування, бо цього листа пишу від імені багатьох людей. Чому влада не хоче, щоб ми стали асоційованим членом ЄС, жили спокійно й затишно, як живуть європейські народи? Чому так насильно тягне нас у пекло, з якого недавно вийшли? Безліч «чому?», а відповіді немає. Тому не дивно, що народ піднявся і заявив, що далі так жити не хоче і не буде. І голос народу почув увесь світ. Ми дуже б хотіли, щоб Ви, як порядна і чесна людина, зважили все і зупинили свою підтримку Партії регіонів і погодилися стати в ряди тих людей, які боряться за найвищі людські чесноти — правду, справедливість і любов. Я знаю, що Ви готові на це. Прочитала в газеті, що у спілкуванні з євромайданівцями Ви звернулися до них із такими словами: «Ви хочете сильної України? Тоді я з вами. Ви хочете, щоб Україна була незалежною? Тоді я також iз вами». Думаю, ці слова запали в душу не тільки мені, а й усім, хто їх читав.
Пане Ахметов, допоможіть нам врятувати Україну. Бог винагородить Вас за те. Будете самі щасливі і принесете щастя всьому народові.
P.S. Мені 89 років. У 1954 р. у таборах пережила Кенгірське повстання. Ця подія цілком аналогічна з нинішнім Майданом. В’язні повстали проти насильства і фізичного знищення. Різниця в тому, що ми були невільниками, огороджені величезними мурами і колючим дротом. Було нас 12 тисяч: різних національностей, багато духовенства. Огородились ми барикадами, оборонялися 40 днів. На нас направили частину регулярної армії: танки, літаки, палаючі ракети. 27 червня — страшний фінал: понад 500 людей загинули під танками і кулями. Це були справжні герої. Найбільше постраждало українців. Після розгрому ще й посаджали в закриті тюрми (я була поранена в ногу палаючою ракетою, відсиділа рік у закритій тюрмі). Аналогічну тактику використовують ті нелюди і сьогодні в нашій так званій «незалежній» Україні. Ганьба такій владі!
Марія ПЕТРОЩУК–КУШПЕТА,
політв’язень, учасник
Кенгірського повстання,
член Всеукраїнської
координаційної ради Союзу українок
Сокаль Львівської області