«Обійми мене, мамо...»

Якщо дитина з ранніх літ має достатній контакт із матір’ю, вона виростає миролюбною і доброзичливою. Такої думки дотримуються психологи, які багато років досліджують тему виховання. Зокрема, американський вчений Прескотт вважав, що дитина росте щасливішою і впевненішою в собі в тій родині, де малюка надовго не залишають на самоті.

На думку дитячого психолога Наталії Суворової, чим раніше дитину позбавили тісних тілесних і емоційних контактів, тим помітніше в дорослому віці в неї проявляються лють і агресивність. Тобто тілесне задоволення при контакті з мамою (татом, дідусем, бабусею) — не просто гра чи дитяча примха, а необхідна умова правильного розвитку дитини. Таким чином у малюка формуються відчуття радості та позитивних емоцій. Дефіцит таких емоцій у ранньому віці, застерігає психолог, може бути однією з причин, що спонукатимуть людину до зловживання алкоголем, наркотиками.

Із віком роль дотиків, пестощів, поцілунків, розмов змінюється. «У перші шість місяців життя дитині потрібний прямий емоційний контакт із мамою та іншими близькими членами родини. Спілкування відбувається у формі емоційного впливу, — пояснює Наталія Суворова. — У відповідь на пестощі (прогладжування, масаж) і ласкаву розмову дитина посміхається, «агукає», рухає ручками. Чим молодша дитина, тим частіше ініціатива виходить від дорослого. Далі — до 2,5 року — важливі контакт, пестощі, ніжність дотику, розмови, казки, але в формі простих ігор та навчання навичкам поводження з предметами. Тут для дитини головне отримати доброзичливу увагу дорослого та схвальну оцінку своїх зусиль».

Із часом роль тілесних контактів iз батьками зменшується. Водночас деякі батьки у вигляді покарання позбавляють сина чи доньку таких знаків уваги: «ти нечемний, тож не буду тебе цілувати», «не хочеш читати? — не візьму на руки». Натомість (що гірше) з’являються удари та стусани.

Особливістю психології підлітків є критичність, спрямована на дорослих: батьків, учителів. Більшість підлітків починає ставитися до батьків, бабусь і дідусів поблажливо (відстали від життя, про що з вами говорити?). Це теж знижує потребу в контактах. Підлітку важливіші схвальні слова, все те, що не принижує його дорослу гідність, не натякає на дитинство.