У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
Марина Грибанова. (з сайта marinagribanova.com.)
— Пані Марино, ви багато років читаєте школярам лекції з профілактики наркоманії. Як вирізнити наркомана? Чим його поведінка відрізняється від поведінки нормальної людини?
— Коли людина вживає зілля, вона немов випадає з реальності і перебуває у своєму внутрішньому просторі, створеному наркотиками. Тож не здатна адекватно оцінювати ситуацію, в якій опинилася. Часто людина в такому стані виконує, не замислюючись, будь–яку команду. Скажу більше — наркотики роблять із неї зомбі. І потім, уже й без наркотиків, в іншій подібній ситуації вона може спонтанно діяти так само.
— Не секрет, що віковий рівень вживання наркотиків неухильно зменшується. Що стоїть за «підсаджуванням» підлітків на наркотики?
— Можна, звичайно, подивитися на проблему з точки зору моди. Але хтось же цю моду започатковує? Це ж не просто модний капелюшок чи модна куртка? І подається все під вивіскою: хочете задоволення — отримуйте.
Однак є й інша точка зору. Я вже казала, що люди, які вживають наркотики, стають заручниками і своєї хвороби, і правоохоронних органів. Будь–якій державі, яка звикла подавляти, хіба вигідно мати тверезомислячих громадян? Ні. Чим більше людей, які не мислять самостійно, тим легше керувати ними.
— Досі вважалося, що за цим стоять лише гроші.
— Звісно: на цьому робляться гроші, причому шалені. Люди стають залежними від препаратів, які треба купувати. Це великий бізнес. І сюди входять не лише опіум чи коноплі, а й психотропні препарати, і ще багато іншого, що нам підсовують, як ліки від депресії.
Тобі погано? В нас є пігулка — такою рекламою часто зомбують масову свідомість суспільства засоби масової інформації. І чим це відрізняється від того, що до підлітків підходять: тобі погано? — ось візьми, покури травички. І тобі не потрібно щось робити і виправляти ситуацію — лише випий пігулку, горілки, покури травички. Коли населення привчається, що від кожної проблеми рятує пігулка чи травичка, воно перетворюється на пасивне по суті, не здатне приймати рішення. Людина навіть не замислюється, що можна щось змінити, а шукає пігулку.
— Народний депутат Геннадій Москаль стверджує, що практично весь обіг наркотиків в Україні перебуває під патронатом МВС, а багато хто з «правоохоронців» відкрито торгує наркотиками.
— А це закономірно. У нас міліція вже давно зрослася зі злочинністю. Це — межа цинізму. Враховуючи, що в нас абсолютно корумпована країна і закон не працює, а через чиїсь руки проходить величезна кількість грошей і наркотиків, то люди, які при владі і не мають морального стрижня, перетворюються на злочинців. Як на мене, чесніше бути злочинцем і казати, що ти злочинець, ніж бути злочинцем у погонах, і скрізь брехати, що ти борешся з криміналом.
— Багато журналістів, які стикалися з «Беркутом», відзначали, що ті поводилися неадекватно. Фотограф Олександр Заклецький назвав їх зомбі, які не реагують на те, що їм кажуть. Дехто звернув увагу на розширені зіниці і припускає, що «Беркут» перед операціями «накачують» препаратами.
— Це — відомий спосіб маніпуляції армією іще з часів Другої світової війни, коли німцям перед наступом давали амфітаміни. Камікадзе теж годували амфітамінами. В такому стані людина не розуміє, що чинить. Це — злочин.
— У затриманих «тітушків», крім молотків та биток, знайшли пакетики з «травичкою», яку їм давали, «щоб розслабляла»...
— З точки зору права — це взагалі щось неймовірне. Людей, які мають схильність до правопорушень, заохочують до нового криміналу, ще й підкріплюють усе це наркотиками. Нині з подачі міліції маємо величезну кількість молоді, яка й далі поширюватиме наркотики. Це справді страшно. За ці речі треба судити.
На жаль, наші суди поки що не звертають на це уваги. Тож слід організувати детальний збір відеоінформації про такі факти. А потім передати її в європейський суд із прав людини для розголосу на міжнародному рівні. Вся нечисть боїться світла. Не важливо, в яких мундирах і погонах ці люди — потрібно показати, що зло карається законом.
— Які ще негативні наслідки вживання наркотиків для суспільства в цілому?
— Наркотики — це загибель наших культурних досягнень і нашої цивілізованості. Людина перетворюється на робота. Чим більше в країні наркотиків (і алкоголю в тому числі, як легального наркотика), тим більш зазомбованим стає населення. Це люди, які не можуть активно працювати, щось виробляти, розвиватися. Вони хворіють самі, народжують хворих дітей і, як правило, залишають їх напризволяще. Це — руйнування суспільства.
— Щодо алкоголю, то маємо цікаву тенденцію — після «Антимайдану» з Маріїнського парку було винесено батареї порожніх пляшок з–під горілки...
— А це закономірно. Люди, які не здатні керувати своїм життям, всіляко підтримують «власть», сподіваючись, що ця «власть» покерує ними правильно. Більше того, подивіться, як голосують на виборах: саме в депресивних регіонах, де найвищий рівень алкоголізму та наркоманії, спостерігається і найвищий рівень підтримки корумпованої влади. Погляньте на карту поширення наркоманії в Україні і звірте її з картою голосування, і ви побачите багато цікавого. Тому пропозиція «дочекайтесь 2015 року і виберіть того, кому довіряєте», викликає в мене скепсис.
Марія Грибанова
Народилася в Харкові.
За освітою — педагог–біолог. Одна з найбільш успішних антинаркотичних лекторів в Україні. Президент громадської організації «Нарконон», яка займається профілактикою наркоманії. Очолює Центр реабілітації наркозалежних.
За 14 років прочитала понад 3 тисячі лекцій для більш як 170 тисяч слухачів, більшість із яких — школярі і студенти.
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>