Уже стало традицією щороку вшановувати молодих захисників України під Крутами. У школі розповідаємо учням про Крути, про юних гімназистів, які полягли в жорстокому нерівному бою, захищаючи новонароджену Українську державу від головорізів Леніна. Вони боронили свій край, свою землю, свій народ, свою Вітчизну — Україну. Це були ще діти, яких з особливою жорстокістю кололи багнетами озвірілі п’яні матроси. А хто ті війська послав в Україну? Ленін послав. А чому ж тоді ще й досі стоять пам’ятники засновнику комуністичної інквізиції, чужинцеві–загарбнику Ульянову–Леніну? Як бути, як пояснювати? Крути — це історичний факт, а не міфічний бій під Псковом чи Нарвою. У свій час Ленін нарік воїнів УНР «петлюрівськими бандами», а всіх українців, які боронили свій край, — «бандитами». Насправді банди були — ленінські.
Для сусідньої держави 23 лютого як свято, можливо, логічне, а для України? Україна ж — не Росія. Уже всі знають, що Ленін задушив новонароджену Українську державу, загарбав українські землі, поневолив український народ, установив окупаційну радянську владу, спровокував і організував братовбивчу громадянську війну на території України в 1918—1922 роках, а його вірний учень Сталін задушив українізацію, розстріляв українську еліту, заморив українців страшним спланованим голодомором, здійснив планомірну зачистку українських патріотів у 1937–му і наступних роках. Не місце «катам лютим» на українській землі. Василь Симоненко гнівно запитував: «Де зараз ви, кати мого народу?». А ці кати, здоровим глуздом важко збагнути, у нас втілені в пам’ятниках–ідолах чужинцям–загарбникам, ординцям каральних і репресивних органів.
«Лютий ворог України, голодна вовчиця» Катерина ІІ назвала запорозьких козаків «кублом розбишак». Ще раніше Мазепу нарекли зрадником, згодом Петлюру — бандитом, Бандеру — фашистським прислужником, Ющенка — сяким–таким.
Комусь дуже потрібно, щоб у нас не було своєї історії, своїх героїв. Відоме ставлення Тараса Шевченка до визвольної боротьби народів у різкому запереченні: «Брешеш, людоморе! За святую правду–волю розбойник не стане...» Воїни ОУН–УПА ставили перед собою благородну мету: своя держава без Сталіна і Гітлера. Хіба з добра–дива молоді хлопці й дівчата йшли в ліси воювати проти німців і енкаведистів? Це що, їм так дуже хотілося гибіти і гинути в лісах?
Сумніву немає, комуністи залишили кривавий слід у нашій історії. Майже через 74 роки страшна імперія більшовиків упала, а її ординці залишились і чинять шалений спротив справжньому національному відродженню. Сьогодні долю України вирішує зашуганий приниженнями, злиднями й убогістю народ. Нам треба будувати найкращу європейську державу на українській ідеї поезії–вчення Т. Г. Шевченка. Нам потрібно зорієнтуватись на людину–патріота, яка побудує національно свідоме суспільство, на людину, яка сформує сама себе.
Пропоную українцям відзначати День захисника України, а не якоїсь там міфічної Вітчизни, щороку 29 січня.
Слава нашій рідній Україні!
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
