Віта Семеренко (ліворуч) із призерками спринту Кузьміною та Вілухіною.
Зважаючи на скромні успіхи вітчизняних олімпійців на попередніх «білих» Іграх (п’ять Олімпіад — п’ять нагород, причому у Ванкувері–2010 наші залишилися без медалей), наші спортивні функціонери робили доволі стримані прогнози на Сочі. «Чекаємо від біатлоністок медалі», — обережно казав «УМ» керівник відділу зимових видів Міністерства молоді та спорту Даніль Амірханов. І це притому що в поточному сезоні наші стріляючі лижниці демонструють хороші результати. Утім, і перед Ванкувером Україна розраховувала на біатлоністів, проте промахи з підготовкою залишили «синьо–жовтих» біля розбитого корита.
Нинішній наставник нашої збірної, професор Василь Карленко, провівши в олімпійське «міжсезоння» наукові «експерименти», запевняв, що проколів із підготовкою до Сочі бути не повинно. Як пояснював Василь Павлович, усе йде по накатаній, згідно з планом минулорічного сезону, коли наші дівчата п’ять разів сходили на п’єдестал чемпіонату світу. Тоді, нагадаємо, вже в першій гонці — спринті — Олена Підгрушна здобула «золото». Власне, й у Сочі українським уболівальникам біатлону не довго довелося чекати на медаль.
У тій же таки спринтерській гонці в неділю, другий день змагань, на подіум піднялася сумчанка Вікторія Семеренко. І хоча її медаль має бронзовий відтінок, вагу цієї нагороди переоцінити важко. «Ми відчували, що країна чекає від нас перемог, тому налаштовувалися на змагання дуже серйозно», — сказав після гонки голова федерації біатлону України та віце–президент НОК Володимир Бринзак.
За його словами, кожна з чотирьох українок, що вийшла на старт першої сочинської гонки, могла розраховувати на нагороду. Утім неідеальна стрільба не дозволили ні Юлія Джимі, ні Підгрушній, ні Валентині Семеренко втрутитися в розподіл нагород. Натомість Вікторія без помилок відпрацювала на стрільбищі і, продемонструвавши на трасі крейсерський хід, принесла Україні першу за вісім років олімпійську медаль.
«У моїй невеличкій скарбничці знаходяться лише бронзові нагороди. Звичайно, хочеться «золота», але на даний момент я дуже рада й «бронзі», — сказала Віта, попереду якої фінішували словачка Анастасія Кузьміна та росіянка Ольга Вілухіна.
Як розповіла бронзова призерка сочинських Ігор, після фінішу вона отримала «прочухана» від своєї сестри, яка розкритикувала її за те, що не змогла випередити російську біатлоністку. Від другої сходинки Вікторію відділили дві секунди, притому що за кілька кілометрів до фінішу українка за часом випереджала Вілухіну. До того ж пізній стартовий номер дозволяв нашій співвітчизниці бути господаркою ситуації. Проте скористатися стратегічними вигодами Семеренко не змогла.
Вочевидь для фінішного спурту Віті забракло сил. Як пояснив Володимир Бринзак, через проблеми зі здоров’ям спортсменка пропустила стартові гонки Кубка світу й дуже важко входила в сезон, тож не виключено, що саме цей фактор став вирішальним в україно–російській дуелі.
Прикметно, що переможниця жіночого спринту Анастасія Кузьміна також є вихованкою російської школи, адже до 2007 року виступала за збірну Росії. Утім зірка Кузьміної яскраво засяяла вже після її переїзду до Словаччини, під прапором якої біатлоністка стала вже дворазовою олімпійською чемпіонкою. Власне, Кузьміній уперше в історії світового біатлону на двох Олімпіадах поспіль вдалося виграти спринтерську гонку.
«Ця перемога — вона, в тому числі, й для мого брата, Антона Шипуліна (російського біатлоніста. — Авт.). Я сподіваюся, що вона надихне його на гонку переслідування, де він зможе перемогти. Шкода, що до «бронзи» в спринтерській гонці йому не вистачило менше секунди», — Кузьміна активно слідкує й за баталіями біатлоністів–чоловіків. Там кращим поміж українських біатлоністів став Андрій Дериземля, який показав 22–й результат.
Біатлоністка Віта Семеренко, яка виграла першу для України медаль на Олімпіаді в Сочі — «бронзу» в спринті, отримає 55 тисяч доларів і трикімнатну квартиру в рідних Сумах. Про це повідомив телеканалу Xsport міністр у справах молоді і спорту Равіль Сафіуллін.
8 лютого, субота
Сноубординг. Слоупстайл. Чоловіки. 1. Коценбург (США). 2. Сандбех (Норвегія). 3. Макморріс (Канада).
Лижні гонки. Скіатлон. Жінки. 1. Бйорген (Норвегія) — 38.33,6. 2. Калла (Швеція) — +1,8. 3. Венг (Норвегія) — +13,2... 27. Шевченко — +2.17,1... 48. Анцибор — +4.08,9. 49. Григоренко — +4.13,6... 52. Антипенко — +5.06,7...
Біатлон. Спринт. Чоловіки. 1. Бйорндален (Норвегія) — 24.33,5 (1). 2. Ландертінгер (Австрія) — +1,3 (0). 3. Соукуп (Чехія) — +5,7 (0)... 22. Дериземля — +55,5 (1)... 32. А. Прима — +1.24,1 (1)... 41. Семенов — +1.36,9 (1)... 44. Седнєв (усі — Україна) — +1.43,3 (1)...
Ковзани. Чоловіки. 5000 м. 1. Крамер — 6.10,76 (олімп. рекорд). 2. Блокхьойсен — +4,95. 3. Бергсма (всі — Голландія) — +5,90.
Фрістайл. Могул. Жінки. 1. Ж. Дюфур–Лапуант. 2. Х. Дюфур–Лапуант (обидві — Канада). 3. Кірні (США).
9 лютого, неділя
Лижні гонки. Скіатлон. Чоловіки. 1. Колонья (Швейцарія) — 1:08.15,4. 2. Хельнер (Швеція) — +0,4. 3. Сундбю (Норвегія) — +1,4...
Сноубординг. Слоупстайл. Жінки. 1. Андерсон (США). 2. Рукаярві (Фінляндія). 3. Джонс (В. Британія).
Ковзанярський спорт. Жінки. 3000 м. 1. Вюст (Голландія) — 4.00,34. 2. Саблікова (Чехія) — +1,61. 3. Граф (Росія) — +3,13.
Стрибки з трампліна. Чоловіки. Середній трамплін. 1. Штох (Польща) — 278,0 очок. 2. Превц (Словенія) — 265,3. 3. Бардаль (Норвегія) — 264,1.
Гірські лижі. Швидкісний спуск. Чоловіки. 1. Майєр (Австрія) — 2.05,23. 2. Іннерхофер (Італія) — +0,06. 3. Янсруд (Норвегія) — +0,10.
Біатлон. Жінки. Спринт. 1. Кузьміна (Словаччина) — 21.06,8 (0 штрафних кіл). 2. Вілухіна (Росія) — +19,9 (0). 3. Вікт. Семеренко — +21,7 (0)... 12. Вал. Семеренко — +38,1 (1)... 26. Підгрушна — +1.06,0 (1)... 42. Джима (всі — Україна) — +1.48,7 (3)...
Санний спорт. Одиночки. Чоловіки. 1. Лох (Німеччина) — 3.27,526. 2. Демченко (Росія) — +0,476. 3. Цогеллер (Італія) — +1,271... 28. Кісь — +5,270... 31. Мандзій (обидва — Україна) — +6,076...
Фігурне катання. Командні змагання. 1. Росія — 75. 2. Канада — 65. 3. США — 60... 9. Україна — 10...
10 лютого, понеділок (до 17:30)
Гірські лижі. Суперкомбінація. Слалом. Жінки. 1. Хьофль–Ріш (Німеччина) — 2:34.62. 2. Хосп (Австрія) — +0.40. 3. Манкусо (США) — +0.53.
Шорт–трек. Чоловіки. 1500 м. 1. Амлен (Канада) — 2:14.985. 2. Тянью Хань (Китай) — 2:15.055. 3. Ан (Росія) — 2:15.062.
Станом на 17:30 понеділка
З С Б разом
1. Канада 2 2 1 5
2. Норвегія 2 1 4 7
3. Нідерланди 2 1 1 4
4. США 2 0 3 5
5. Німеччина 2 0 0 2
6. Росія 1 2 2 5
7. Австрія 1 2 0 3
8. Польща 1 0 0 1
8. Словаччина 1 0 0 1
8. Швейцарія 1 0 0 1
11. Швеція 0 2 0 2
12. Італія 0 1 1 2
12. Чехія 0 1 1 2
14. Словенія 0 1 0 1
14. Фінляндія 0 1 0 1
14. Китай 0 1 0 1
17. В. Британія 0 0 1 1
17. Україна 0 0 1 1
Місцями в далеко не першому десятку підсумували свій виступ на Олімпіаді й українські саночники. Програвши за підсумками чотирьох заїздів переможцеві, німцеві Феліксу Лоху, більше п’яти секунд, Андрій Кісь фінішував 28–м, а Андрій Мандзій — 31–м.
Водночас потрапляння до «топ–30» найкращих скіатлоністок (7,5 км класичним та 7,5 вільним стилем) Ігор нашого прапороносця, 38–річної Валентини Шевченко, можна розцінювати як успіх. Адже в пелотоні, у верхній частині якого спостерігається майже суцільне засилля скандинавських лижниць, підсумкове 27–ме місце навряд чи можна назвати провалом. А ось Марині Анцибор (48), Катерині Григоренко (49) та Тетяні Антипенко (52) залишається неабиякий простір для прогресу.
Варто зазначити, що наші біатлоністи та лижники переважно не брали участі в церемонії відкриття Олімпіади, адже на ранок після виснажливого параду в них були або старти, або тренування. Шевченко ж непогано проїхала, попри посилене навантаження на церемонії.
Думається, опинившись поруч із «зубрами» світового фігурного катання, зможуть на майбутнє активізувати внутрішні резерви й наші фігуристи, котрі завершили командні змагання на передостанньому місці — дев’ятому.
Без сумніву, цей абсолютно новий змагальний вид включили в програму Сочі спеціально «під господарів». Російські спортсмени вже давно перестали одноосібно диктувати моду у фігурному катанні. Утім їхній «колективний розум» дозволив без проблем здобути перше для своєї країни «золото» домашніх Ігор. До цієї перемоги долучилася й колишня українка Тетяна Волосожар, яка, нагадаємо, у Ванкувері–2010 під синьо–жовтим прапором разом з В’ячеславом Морозовим посіла восьме місце. Тепер екс–дніпропетровка катається в парі з Максимом Траньковим.
Росія подавала протест на підсмукові результати чоловічого скіатрону: команда господарів була незадоволена діями норвежця Мартіна Йонсруда Сундбю, який на останніх двох метрах дистанції, сперечаючись із Максимом Вилєгжаніним за «бронзу», зблизився з конкурентом, наступив йому на лижу й таким чином «підрізав» проти правил. Однак судді відхилили протест. Норвежець відбувся лише попередженням і зберіг перевагу в 1 соту секундв підсумковому протоколі.
Бйорндален та інші
27 січня Уле–Ейнар Бйорндален відзначив своє 40–річчя, а в суботу став уже семиразовим (!) олімпійським чемпіоном. На п’ятому десятку літ норвежець стріляє й біжить, як у кращі часи.
Його перше «золото» Олімпіад вигране в Нагано 1998 р. — у спринті на 10 км, і тепер син багатодітних фермерів із Драммена перемагає в тій самій дисципліні. Також його тріумфами були Солт–Лейк–Сіті 2002 р. (інд. гонка 20 км, спринт 10 км, гонка переслідування 12,5 км, естафета 4х7,5 км); Ванкувер 2010 р. (естафета 4х7,4 км). А ще він – 19–разовий чемпіон світу, 6–разовий переможець Кубка світу в загальному заліку.
Після перемоги в Сочі на жартівливе запитання, чи не планує він, бува, виступити й на Олімпіаді–2022, якщо право на її проведення виграє Осло, Бйорндален відповів: «Чому б і ні? Якщо не буде підстав для мого відходу з великого спорту — то й виступлю». І, швидше за все, з його боку обійшлося без жартів.
Крім Бйорндалена, «супергероями» за підсумками перших днів Олімпіади–2014 стали канадець Шарль Амлен (шорт–трек) та голландська ковзанярка Ірен Вюст — для них обох сочинське «золото» стало третім у кар’єрі.
Завершувати свій виступ на сочинських Іграх українській команді біатлоністок випало у найвідповідальніший момент історії своєї країни. Коли на вулицях столиці цербери Януковича розстрілювали беззбройних протестувальників, на дівчат очікувала естафета зі своєю стріляниною. >>
Попри те, що українським зимовим олімпійцям після 20–річної перерви знову вдалося піднятися на вищу сходинку «білого» п’єдесталу, на жаль, доводиться констатувати, що сочинська Олімпіада — це не наше свято. Коли першою фінішувала жіноча четвірка біатлоністок — російські глядачі на трибунах її засвистували. >>
Закинувши у ворота шведів по одній шайбі в кожному з трьох періодів, хокеїсти збірної Канади вдруге поспіль — і дев’ятий раз загалом — здобули титул олімпійських чемпіонів, ставши при цьому найтитулованішою хокейною командою за всю історію «білих» Ігор. >>
Найбільше медалей у Сочі — п’ять, із яких дві золоті, — здобула голландська ковзанярка Ірене Вюст. Її тріумф став своєрідним викликом російським організаторам, адже незадовго до Олімпіади в РФ ухвалили закон про заборону пропаганди гомосексуалізму, а 27–річна Вюст — бісексуалка, яка не приховує цього. >>
Коли під час літніх Ігор у Пекіні російські війська ввійшли на територію суверенної Грузії, намагаючись її «примусити до миру», грузинські олімпійці довго вагалися, як відреагувати на агресію окупантів. Зрештою, тоді спортсмени Грузії вирішили залишитися на Олімпіаді, де виграли три золотих та три бронзових нагороди. >>
