У Боснії і Герцеговині розгорається свій «Майдан». Протести проти безробіття, зубожіння суспільства та бездіяльності влади тривають лише тиждень, але успіху боснійці домагаються значно швидше, ніж українські «колеги».
Маніфестації почалися минулого вівторка після закриття фабрики «Поліхем», що давала роботу 1200 працівникам, у Тузлі — одному з головних промислових центрів країни. І дуже швидко поширилися й на інші міста, включно зі столицею — Сараєвом. Буквально за кілька днів протестувальники домоглися значного успіху: спершу подали у відставку голови кантонів Тузла та Зеніца, а минулої суботи — й голова кантону Сараєво.
Останніми роками в країні закрито чимало підприємств, а працівники тих, які ще діють, багато місяців не отримують зарплати. За офіційними даними, безробіття в Боснії і Герцеговині сягає 44 відсотків. Середня зарплата по країні становить 420 євро, кожен п’ятий боснієць живе за межею бідності. Хоча реальна ситуація може бути кращою, адже чимало людей отримують «зарплатню у конвертах».
Тож головною причиною вибуху народного гніву стали саме корупція та беззаконня. А ще — неймовірно роздутий чиновницький апарат, який на тлі невтішного становища переважної частини народу не може не дратувати суспільство.
Минулої неділі учасники чергового антиурядового мітингу зібралися перед будівлею Колегіальної президії Боснії і Герцеговини. Демонстранти наголошували, що вони — не хулігани чи екстремісти, як називають їх речники влади (щось нагадує, правда?), і закликали до спільної боротьби за громадянські права. Домагалися арешту осіб, відповідальних за банкрутство багатьох підприємств і розкрадання державного майна, а також вимагали анулювати скандальні акти приватизації. Також серед вимог — зміна членів Президії Боснії і Герцеговини.
На відміну від масових заворушень попередніх днів, недільні виступи пройшли спокійно. Поліція навіть відпустила затриманих раніше маніфестантів. Урегулювати політичну кризу намагаються представники сусідніх країн — Сербії та Хорватії. «Те, що тут відбувається, пов’язано із занепадом економіки. Саме тому люди обурені. Такого не трапилося б, якби Євросоюз, до якого зараз входить і Хорватія, проводив більш чітку політику щодо Боснії», — вважає хорватський прем’єр Зоран Міланович.
Нинішні протести є найтяжчою кризою після завершення 1995 року громадянської війни у Боснії і Герцеговині. Участь в акціях, які часом набирають різких і радикальних форм, беруть десятки тисяч людей. Минулої суботи лідери протестів заявили, що народні виступи трансформуються у «політичну революцію».
Мітингувальники підпалили будівлі місцевої влади в Тузлі та Сараєві, а футбольні фанати в масках влаштували в них погроми. У Сараєві згоріли цінні збірки Державного архіву. Поліція впродовж минулого тижня відповідала дуже жорстко. Лише у п’ятницю в протистоянні отримали поранення понад 150 осіб, з них понад 100 поліцейських. Гострі сутички відбулися також у містах Зеніца, Бугойно, Цазін та Біхач — загалом, у 33 населених пунктаї країни.
Президент БіГ Живко Будімір був змушений визнати, що «суспільний бунт у нас роками висів у повітрі». Ситуація повторюється: якщо влада не реагує на вимоги народу, народу доводиться брати владу силою...
БЮРОКРАТІЯ
Роздутий чиновницький апарат, на утримання якого йде левова частка бюджетних коштів, — одна з головних причин народного обурення, що призвело до масових протестів у Боснії та Герцеговині. Боснійці сумно жартують, що на кожного звичайного громадянина, включно з дітьми та старими, припадає щонайменше по одному чиновнику. І цей жарт недалекий від істини, адже як на країну з трохи більш ніж 4–мільйонним населенням, кількість державних службовців у БіГ справді «зашкалює».
Держава Боснія і Герцеговина складається з двох автономних адміністративних одиниць: Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, а також автономного округа Брчко.
Федерація БіГ складається з 10 кантонів, загалом поділених на 79 общин.
РС розділена на шість регіонів, які, в свою чергу, поділяються на 57 общин, та шість міських общин, які «самі по собі».
Кожна община має свій парламент і окремого начальника. Кожен кантон має повну структуру влади: парламент, начальника («губернатора») та уряд — тобто міністерства економіки, освіти, охорони здоров’я тощо. І не забуваймо про автономний округ Брчко, який також має свою владу.
При цьому Федерація БіГ та Республіка Сербська окремо також мають кожна свого президента, прем’єр–міністра, уряд, парламент тощо.
Ну й, нарешті, найвищий, державний, рівень: центральний уряд, центральний парламент і центральний навіть не президент, а ціла Президія, що складається з трьох президентів.
І завершальний штрих: нагорі всієї цієї державної машини, для обслуговування якої потрібно сотні тисяч працівників, стоїть «мегапрезидент» — Верховний представник по Боснії і Герцеговині, який одночасно є спеціальним представником Європейського Союзу.