Хто винен?
Я розміняв дев’ятий свій десяток,
У прадідівську лігу перейшов
І вперше бачу, як різдвяне свято
Перетворилось в політичне шоу.
Народу влада в’яже ноги й руки
І прагне дати пам’ятний урок,
А на Майдані наші діти й внуки
З Європою звіряють час і крок.
Нам не смакують пироги рум’яні,
Бо мир в країні «Беркут» розколов,
І полилась на віщому Майдані
Не тільки пісня, а й невинна кров.
За все відповідальна чинна влада —
Отой донецько–промосковський клон,
Що, до Європи повернувшись задом,
Посіяв у країні гнів і зраду,
Нахабно топче совість і закон.
Та винні й ті, хто владні інтереси
Охороняє нині й повсякчас —
Колесніченки, добкіни, кернеси,
Всі москвофіли Харкова й Одеси,
Амбітний Крим і, звісна річ, Донбас.
Ці господа, падкі на гроші й змови,
Вважають (небувалий прецедент!),
Що їх обранець Віктор Янукович —
То їх слуга покірний і зразковий,
а потім вже — хохляцький президент.
А чи не винен цей «загал» широкий,
Що цю гемонську владу обирав,
Звіряв з Москвою помисли і кроки,
Наївно вірив брехням лжепророків
І сам у себе правду й волю крав?
Чи винні всі товариші й панове,
Що ревно місять політичний бруд?
Ми чубимось і миримося знову,
Забувши геть, що поступу основа —
не вічний бій, а мир, свобода й труд!
М. Маціпура
Берислав, Херсонська область