Це фото, на якому агресивно налаштовані «тітушки» почуваються господарями ситуації під стінами Дніпропетровської ОДА «кривавої неділі», викликало широкий резонанс.
Минулої п’ятниці на сесії Дніпропетровської обласної ради зі звичною для себе останнім часом полум’яною промовою виступив голова облдержадміністрації Дмитро Колєсніков. Звісно ж, весь свій словесний запал він спрямував проти «екстремістів», що немовби хотіли захопити цитадель місцевої влади 26 січня. Більше того, чиновник–високопосадовець похизувався тим, що саме Дніпропетровщина першою в Україні дала рішучу відсіч цим «покидькам». Отож, мовляв, гідно підтримала імідж регіону–лідера (цей вислів знайшов поширення з легкої руки колишнього голови Дніпропетровської облдержадміністрації, а нині віце–прем’єр–міністра України Олександра Вілкула).
Як свідчення «стурбованості» Дмитра Колєснікова, територія довкола розташованих одна навпроти iншої будівель обласних держадміністрації та ради зараз нагадує зону бойових дій. Пересічній людині пройти по ній тепер зась. Поруч виставлені бозна для чого військові намети, біля яких навалено купи дров. Проте, окрім молодих людей у формі, тут більше нікого немає. І навіть адміністративних важелів у дніпропетровської влади не вистачило для того, щоб знайти підтримку в земляків для цього розрекламованого нею наметового містечка, так би мовити, антимайдану. Тільки й вистачило сил для того, щоб у перші дні існування цього, з дозволу сказати, альтернативного проекту, який враз перетворився в гнітюче і явно надумане видовище, та ще минулої неділі помітингувати за допомогою звезених правдами і неправдами сюди підневільних працівників бюджетної сфери, що, певна річ, теж пручалися і обурювалися з приводу такого примусу.
Тим часом поруч, у парку імені Лазаря Глоби, на традиційне щонедільне народне віче з власної доброї волі й без найменшого натяку на якийсь примус стабільно збирається пара–трійка тисяч людей, що, як для Дніпропетровська, не так вже й мало. Учасники віча потім дружною колоною йдуть по центральному проспекту імені Карла Маркса до Європейської площі. На останній свого часу на протестувальників теж нападали «тітушки», що чомусь взялися виконувати... рішенння адміністративного суду про заборону тут масових акцій. Щоправда, суд апеляційної інстанції цю заборону згодом скасував.
Хай там як, сьогодні в Дніпропетровську мало хто сумнівається в одному — нашумілий «штурм» будівлі облдержадміністрації організувала сама... влада, якій нестерпно кортіло подати мирний і небачено масовий як для Дніпропетровська Євромайдан таким собі збіговиськом екстремістів. Перебіг подій до цього такі передбачення тільки підтверджує.
Формальним приводом для майбутнього «штурму» називають інформацію про заплановане захоплення Дніпропетровської ОДА, розміщену 24 січня на сайті «Цензор.нет» і невдовзі зняту. Влада у відповідь вжила максимальних заходів безпеки. Причому доволі своєрідних. До приміщення облдержадміністрації було запущено близько двох сотень «тітушок», молодиків спортивної статури, часто–густо не переобтяжених інтелектом. В iнтернеті навіть з’явилися відео, на якому цю щонайменше сумнівну публіку інструктують і екіпірують безпосередньо у великому залі ОДА. Причому екіпірують доволі специфічно — бейсбольними битами, дерев’яними палицями, димовими шашками і навіть металевими трубами, обгорнутими скотчем.
«Про те, що 26 січня буде штурм Дніпропетровської ОДА, знала не тільки влада, ті, хто намагався штурмувати, та й просто люди, які прийшли захищати будівлю. Правоохоронні органи змушені були поставити їх за міліцією, тому що, якби цього не зробили, на вулицях відбулося б льодове побоїще», — заявить потім Дмитро Колєсніков.
От тільки «просто людьми» виявилися вищезгадувані молодики бандюкуватого вигляду з битками, палицями і трубами, яких влада ще називає «народними дружинниками».
Проте обране владою для «штурму» 26 січня виявилося датою вкрай невдалою. Адже керівництво дніпропетровського Євромайдану домовилося з міліцією про те, що ніяких масових заходів не проводитимуть, оскільки саме цього дня у селі Березнуватівці Солонянського району проходив велелюдний похорон застреленого у Києві 20–річного Сергія Нігояна.
Хто організував масовий прихід людей до будівель обласних ради та держадміністрації, дотепер невідомо. Координатор дніпропетровського Євромайдану Віктор Романенко і взагалі назвав тих, хто закликає до захоплення владних будівель, провокаторами. Найважливіше, що та акція була абсолютно мирною і ні про який штурм ніхто навіть гадки не мав. Але начебто коли поспілкуватися з протестувальниками вийшов перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Анатолій Крупський, то прозвучали постріли, полетіло каміння, навіть пустили в хід димові шашки, озвірілі «тітушки» були готові розтерзати демонстрантів.
Ні за що ні про що дісталося багатьом. 50–річний Євген Хорошенко, якого госпіталізовано до нейрохірургічного відділення обласної клінічної лікарні імені Мечникова, розповів, що йому проламали череп металевою трубою. На 20–річного свободівця Ярослава Синицю молодчики напали ззаду і завдали йому кілька ударів по голові. 19–річному Дмитру Полторацькому голову проламали каменем.
Але про те, щоб звертатися із заявами до міліції, потерпілі «кривавої неділі» навіть думки не допускають. Бо переконані: саме міліція й організувала це за завданням «керівної і спрямовуючої сили» — влади.
Правоохоронці справді на «тітушок» не тільки не реагували, а стали переслідувати тільки протестувальників, яких затримали відразу 37 осіб. П’ятнадцятьом з них Бабушкінський районний суд, який засідав десь з 2–ї до 3–ї години ночі з неділі на понеділок, відміряв два місяці утримання під вартою. До числа таких, зокрема, потрапив і колишній депутат облради від «Нашої України» Вадим Шебанов (згодом запобіжний захід йому замінили на домашній арешт), який серед виступаючих на євромайданівських мітингах жодного разу не був помічений. Але цього дня, на свою біду, він немовби вступив у перемовини з представником влади. Значить, ти й організатор — логіку такого арешту можна пояснити хіба що так. Ще Вадим Шебанов запам’ятався тим, що на недавніх довиборах до Дніпропетровської міськради на одному з округів переміг кандидата від влади. Таку недоречність виправили за вже перевіреною схемою. З усіх дільниць скандального округу звезли мішки з виборчими бюлетенями до міської виборчої комісії у стінах міської ради, безконтрольно їх розпакували і близько двох сотень iз них просто зіпсували, домалювавши проти прізвища переможця Шебанова зайву «галочку». Суд, звісно ж, постановив, що переміг уже висуванець від влади. Хоча всі прекрасно розуміють, хто навіть у Дніпропетровську має вже нині більші електоральні симпатії насправді.
А от «тітушок», екіпірованих у стінах облдержадміністрації, прокуратура і міліція вперто «не помічають». Головний міліціянт області Віктор Бабенко і взагалі заявив, що вони цих осіб тільки встановлюють. Але всі у Дніпропетровську знають: ніхто нікого встановлювати і не збирається. Ці молодики беруть участь у таких справді екстремістських діях не вперше і їхні обличчя знайомі багатьом. Зокрема, депутат Бабушкінської районної ради Микола Хоменко на одного з них вказав конкретно. Адже на народного обранця з однодумцями «тітушки» напали минулого грудня, заподіявши їм значних тілесних ушкоджень, просто на площі перед залізничним вокзалом, де вони зупинилися на своєму авто перед тим, як виїхати на столичний Євромайдан.
З огляду ж на нашумілі події 26 січня тепер все більше говорять саме про Олександра Вілкула. «Як ви знаєте, сьогодні у Дніпропетровську виникла досить складна ситуація, «тітушки» під прикриттям міліції почали використовувати зброю проти мирних людей. Як нам вдалося дізнатися з достовірних джерел, «тітушок» привозять до Дніпропетровська з м. Кривий Ріг, організацією операції з нападу на мирних людей і завезенням «тітушок» безпосередньо займається Олександр Вілкул», — повідомляє «Главред» із посиланням на сторінку Євромайдану у «Фейсбуці».
В іншому повідомленні — ще відвертіша заява: «Сьогодні Олександр Вілкул за допомогою завезених «тітушок» із м. Кривого Рогу організував справжнє полювання на мирних людей. Закликаємо всіх жителів Дніпропетровська завтра прийти на 11.00 на площу перед ОДА і показати цим бандюковичам, що влада належить Народу!».
Але сумніву не викликає одне. Незважаючи на браваду з вуст Дмитра Колєснікова, у «регіоні–лідері» справді демонструють сумне лідерство (чи власні безсилля й переляк?) у методах боротьби з власним народом, від якого відгородилися металевим парканом, який змастили солідолом, та ще й колючим дротом обтягли. Правда, після шквалу глузливих публікацій в інтернеті від такої анекдотичної затії відмовилися.
«Лебедине озеро» у «Пасажі»
«Під прицілом» дніпропетровської влади опинився і бізнес. Зокрема, у великому торговельному центрі «Пасаж», що в самому центрі Дніпропетровська, з перших днів Євромайдану вивісили прапори України і Євросоюзу. А з початком протистояння на столичній вулиці Грушевського тут стали демонструвати на плазмовому рекламному екрані прямий ефір «5–го каналу». У відповідь — у торговельному центрі вимкнули... світло. Тепер тут у паузах стрічки новин «5–го каналу» демонструють балет «Лебедине озеро» — як нагадування про диктатуру влади. А один зі співвласників «Пасажу» Борис Філатов, дізнавшись, що проти нього фабрикується кримінальна справа, терміново залишив Україну. Так само вчинив і ще один відомий у Дніпропетровську бізнесмен Геннадій Корбан.
Від мешканців Дніпропетровська надходить все більше повідомлень про постійне пересування у районах, прилеглих до будівлі ОДА, груп молодих людей, які помітно відрізняються від пересічних перехожих. Ці молодики придивляються до тих чи інших людей, чіпляються до них з різними запитаннями, на зустрічні ж питання реагують зухвало і агресивно. Отож мирні громадяни у цьому районі навіть побоюються вечорами виходити з дому.
Терор проти «Свободи»
Після «кривавої неділі» 26 січня влада взялася переслідувати дніпропетровську «Свободу», до офісу якої «тітушки» увірвалися серед ночі, потрощивши все довкола. Це вилилося у затримання двох активістів опозиційної партії. Зокрема, лідера дніпропетровської міської «Свободи» Кирила Дороленка арештовано на два місяці за підозрою у... тероризмі. «У ході обшуків, проведених за санкцією Бабушкінського районного суду Дніпропетровська, за місцем проживання підозрюваних вилучено: дві толові шашки вагою 400 грамів, дві гранати Ф–1, боєприпаси часів Другої світової війни і комп’ютерна техніка», — заявив на прес–конференції з цього приводу начальник УСБУ в Дніпропетровській області Володимир Воропай.
«На наш погляд — це наступне бандитське ноу–хау з «регіону–лідера», де під мудрим керівництвом Олександра Вілкула та його «менеджерів середньої ланки» вперше в Україні з кров’ю розігнали Євромайдан. Адже для того, аби обійти усiлякий закон про амністію у будь–якій його редакції — надійно засадити активістів протестних акцій, тепер можна просто і невимушено підкинути їм пару тротилових шашок і ноутбук із якимись там терористичними ікс–файлами. У справі так званих «васильківських терористів» не було пам’ятника Леніну, який начебто мали намір підривати хлопці з «Патріота України», тут же — взагалі немає нічого, крім підкинутих оперативниками СБУ «речових доказів», — так розцінив арешт свободівців координатор громадської організації «ГРАД» Андрій Денисенко, відомий ще як радник Олега Тягнибока.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
