Прокинулися і попереджають

«Ваш Президент іще щось контролює? Ми не впевнені...»

Як наголосила в інтерв’ю «Радіо Свобода» представниця делегації Ребекка Хармс, яка позавчора спостерігала за подіями на позачерговій сесії в «дипломатичній» ложі Верховної Ради, Захід спільно з українцями має провести розслідування всіх злочинів проти людяності, вбивств та катувань мітингувальників, активістів і журналістів, які відбувалися й досі відбуваються в Україні. За словами євродепутата, такі дії призвели до «сильного відкату назад», але «всупереч усьому ми маємо знайти вихід із цього заради кращого, демократичного майбутнього України».

«Дуже багато часу пішло на те, щоб європейці нарешті прокинулися. Лише насильство привело всіх до тями», — зауважила пані Хармс, закликавши міжнародну спільноту визначитися щодо санкцій у разі провалу переговорів. «Це вкрай несправедливо, що сини, дочки, родини олігархів, політиків можуть подорожувати по всьому світу без жодних перешкод. І водночас молоді демократи, стоячи на Євромайданах по всій Україні заради європейських цінностей, не мають можливості без труднощів і зайвих перешкод подорожувати до Європи».

«Зрозумійте, для того, щоб ввести санкції, потрібні чіткі передумови. Це для вас зрозуміло, що Ахметов теж несе відповідальність за вбивства на Грушевського чи викрадення «автомайданівців», бо контролює значну частину фракції Партії регіонів у Верховній Раді. Але ж офіційно це ніде не задокументовано! Відповідно, для санкцій проти нього немає підстав...» — пояснює знайомий європейський дипломат.

Є й іще одна причина зволікати: після запровадження санкцій проти хай навіть не самого Віктора Януковича, а наближених до нього осіб, Президент України потрапить в «ізгої», і шлях для цивілізованих переговорів із ним для Заходу буде фактично закритий. А це означає, що іншого виходу, окрім як повністю «здатися» Росії, у гаранта зневаженої української Конституції просто не залишиться. Поки ж, мовляв, є надія на те, що на Банковій таки схаменуться... «Звісно, якщо ваш Президент іще щось контролює. Бо ми вже в цьому не впевнені», — констатує вищезгаданий дипломат.

Без права голосу

Утім терпець світовій спільноті таки уривається. Візові санкції проти міністра внутрішніх справ та ще деяких неназваних українських чиновників уже нібито запровадили США. Про аналогічне рішення офіційно повідомила й Канада. «Враховуючи жорстоке придушення законного протесту і залякування опозиціонерів, ми будемо обмежувати в’їзд до Канади — з негайним набуттям чинності — для ключових державних діячів як відповідь на їхні дії останніми днями», — йдеться в поширеній позавчора увечері спільній заяві міністерств закордонних справ та імміграції цієї країни.

Сьогодні у Парламентській Асамблеї Ради Європи розглядатимуть резолюцію щодо України. Попри те, що в ПАРЄ дуже сильними є позиції делегації Росії, та й до радикальних заяв ця структура не надто схильна, проект резолюції вкрай жорсткий. Зокрема, в ньому зазначено: якщо порушення прав людини в Україні триватиме, і влада вирішить розігнати Майдан силою, нашу делегацію можуть позбавити права голосу на сесії ПАРЄ в квітні. Також у проекті містяться рекомендації розглянути можливість вжиття додаткових заходів у разі подальшого загострення політичної кризи в Україні.

Ті самі гості в ту саму хату

Цими днями в Києві перебувають одразу кілька високопо­ставлених гостей із Європи: верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, єврокомісар із питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле та Спеціальна делегація Європарламенту на чолі з головою комітету ЄП із закордонних справ Елмаром Броком.

І Ештон, і Фюле зустрічалися як із Президентом (у другому випадку — за участі голови АП Андрія Клюєва), так і з представниками опозиції. А з євродепутатами Клюєв поспілкувався окремо. Як зазначено на президентському сайті, обговорювали «шляхи врегулювання внутрішньополітичної ситуації в Україні на основі взаємоприйнятного компромісу шляхом широкого діалогу влади з опозицією та громадянським суспільством, спільних зусиль з метою стабілізації ситуації та утримання від застосування насильницьких методів».

Глава АП, якого називають одним із «яструбів» влади й винуватців кривавого розгону мирного Євромайдану в ніч на 30 листопада, запевнив гостей, що влада відкрита для діалогу. «Головне сьогодні — заспокоїти суспільство, зупинити протистояння. В жодному разі не можна допускати кровопролиття. Це чудово розуміють представники влади і опозиційних сил», — заявив Клюєв. За його словами, «після стабілізації ситуації Україна має продовжити євроінтеграцію».

Мужні й мирні?

Не приховують занепокоєння подіями в Україні й лідери іноземних держав.

Президент США Барак Обама у своєму виступі зі щорічним зверненням до Конгресу «Про стан справ у державі» згадав і про українські події. У тій частині промови, яка стосувалася основних напрямів міжнародної політики. «Сполучені Штати підтримують тих, хто готовий важко працювати на побудову демократії. В Україні ми підтримуємо принцип, що всі люди мають право вільно та мирно висловлювати думку. Вони мають право впливати на майбутнє своєї країни», — зазначив Обама в «зовнішньополітичній» частині промови.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи вчора в бундестазі, відзначила мужність євромайданівців: «З моменту проведення в листопаді саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі багато людей, відважно взявши участь у демонстраціях, показали, що не хочуть повертатися спиною до ЄС. Вони борються за цінності, яким надається велике значення в країнах Євросоюзу. Тому до демонстрантів слід дослухатися». І додала, що саме тиск, який чинять демонстранти, відкрив можливості мирного виходу з політичної кризи.

Націоналісти й ксенофоби!

Тим часом великий друг фрау Меркель, президент Росії Володимир Путін, навряд чи поділяє цю позицію. Учора верхня палата парламенту Росії, Рада Федерації, одностайно ухвалила заяву щодо ситуації в Україні. В якій запевняє, що в нашій державі реалізовується «добре організована кампанія, спрямована на дискредитацію та повалення легітимної влади». Російські сенатори також вважають, що своїми заявами деякі західні політики «безцеремонно втручаються у внутрішні справи України та умисне провокують дестабілізацію ситуації в країні». Сенатори також засудили «прояви націоналізму та ксенофобії» й закликали всі політичні сили України шукати вихід винятково через конструктивний діалог.

Напередодні у Брюсселі завершився скорочений через «українське питання» саміт Росія—ЄС, під час якого сторони не змогли дійти спільної позиції щодо подій в Україні. А Путін пообіцяв не відкликати пропозиції щодо надання Києву кредиту в розмірі 15 мільярдів доларів та щодо зниження ціни на газ навіть у тому разі, якщо новий уряд (колись) очолить представник опозиції. І доручив своєму уряду виконувати всі домовленості з Україною в повному обсязі. А прем’єр–міністр РФ Дмитро Медведєв уточнив, що перш ніж ці домовленості виконувати, вони все ж дочекаються формування нового уряду.

Тим часом Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен розкритикував російську владу за тиск, який чинила Москва на Україну перед підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Адже «Асоціація з Україною могла б мати величезне значення для європейської безпеки».