Кулі Блондо та інші ексцеси влади

29.01.2014
Кулі Блондо та інші ексцеси влади

«Беркутівець» цілиться у протестувальників із «дозволеної» помпової рушниці. (з мережі «Фейсбук».)

Судячи з учорашніх голосувань у Раді, опозиція і влада зробили кроки до припинення вуличних боїв та розв’язання кризи мирним шляхом. Піротехнічні «шоу» під Кабміном змусили написати заяву про відставку Миколу Азарова, який перед тим благословляв застосування сили проти екстремістів. Але коли б і як саме не закінчилася криза на Грушевського — на руках влади залишиться кров розстріляних і закатованих мітингувальників. Лише на підступах до урядового кварталу загинули троє людей.
Від кульових поранень, отриманих 22 січня, тоді ж і там же, на Грушевського, померли Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, а через три дні відійшов у кращий світ Роман Сеник. «Кілька діб лікарі боролися за його життя, але рани були занадто важкими. У нього було важке поранення в легені, він переніс кілька операцій, довелося ампутувати руку», — розповіла про наслідки кульових поранень 45–річного мешканця міста Турка Львівської області народна депутатка від ВО «Свобода» Ірина Сех.
Офіційні речники МВС уперто спростовують факти застосування міліцією вогнепальної зброї — мовляв, бути цього не може, бо заборонено інструкціями. Протестувальники вірять своїм очам, а не заявам «правопохоронців». Водночас масово ширяться чутки — починаючи від роботи снайперів спецвійськ до можливих провокацій самих опозиціонерів, які нібито вбивають людей для загострення кризи.

Чим стріляли в майданівців

Під час розтину з тіла Нігояна витягнули свинцеву картеч. Жизневського куля пробила навиліт, знайти її не вдалося, але залишилися вхідний та вихідний отвори діаметром більше сантиметра. Отже, це не снайпери, роблять висновок експерти. Снайпер не стріляє картеччю. Вхідний отвір у грудях Жизневського дуже великий, щоб його залишила куля калібром 7,62 , стандартна для снайперської гвинтівки Драгунова або автомата Калашникова, а вихідний мало схожий на вихідний від великокаліберної снайперської гвинтівки калібром 12,7 мм.

Силовики на Грушевського використовують кілька видів гумових куль — картеч (маленькі кульки діаметром близько 5 мм), гумові кулі круглої форми (великі кульки діаметром приблизно сантиметр) і гумові кулі котушкового типу. Застосовуються ці спецзасоби із гладкоствольних рушниць 12–го калібру. Всі описані набої часто знаходять на барикадах — жодна з цих куль не здатна вбити людину.

Також знаходять і гільзи, в які заряджають ці спецзасоби. Силовики використовують гільзи виробництва української компанії Тахо — їх знаходять найчастіше. Це логічно. Але кілька разів були виявлені гільзи польського виробництва Fam Pionki — це вже не настільки логічно, хоча і не неймовірно, зазначає російський військовий журналіст та громадський активіст Аркадій Бабченко, який у ці дні перебуває в Києві.

Того ж кривавого 22 січня, коли отримали фатальні поранення троє загиблих мітингувальників, після контратаки «Беркута» на стіні кафе перед Європейською площею виявили вм’ятину. Вм’ятина — саме з боку вулиці Грушевського, тобто звідти, звідки наступали спецназівці.

«Я довго не міг зрозуміти, чому ця вм’ятина — квадрат і маленький вертикальний прямокутник збоку. Потім дійшло — від кулі котушкового типу, що влучила боком», — пише Бабченко.

Беремо схожу гумову кулю, підставляємо — не підходить за розміром. Вона більша. Та й зрозуміло, що гума такий слід на твердій поверхні залишити не може.

Відомо, що котушкові кулі бувають і металеві — в такому вигляді вони застосовуються у звичайних мисливських патронах для полювання на великих тварин — кабанів і лосів, аби завдавати великому звіру важких поранень.

Якраз латунна куля 12–го калібру за розмірами менша від гумової та ідеально підходить під знайдену вм’ятину. Це так звана куля Блондо, названа за іменем її винахідника (balle Blondeau). І саме таку кулю в лікарні витягнули з тіла Романа Сеника, який згодом помер, втративши близько трьох літрів крові.

Висновок експерта: спецназівці вбили мітингувальників, застосувавши мисливські набої замість нелетальних спецзасобів.

Ексцес виконавця, наказ влади чи російський слід?

Навіщо спецпідрозділу застосовувати мисливські набої? Хто міг віддати такий наказ? Висновок Бабченка: ніякого наказу не було, ми маємо справу з чистої води ексцесом виконавця. Пояснення просте: «беркутівці» щиро ненавидять протестувальників, вважаючи їх фашистами та проклятими бандерівцями, купленими Держдепом США. У соціальних мережах, переважно «Вконтакте», багато хто з них, не криючись, заперечує саму ідею незалежної України, представляє себе як відданих борців за радянські та російські цінності, проти «фашистсько–бандеро–власовсько–троцькістсько–ліберальної та іншої постмодерністської й капіталістичної гадини». Під обстрілом «коктейлями Молотова» ці почуття лише загострюються, як і бажання відповісти якнайжорсткіше.

Із цієї опери — й видозмінені світлозвукові гранати: за спостереженнями опозиціонерів, до багатьох із них силовики скотчем примотували гайки, болти і цвяхи, аби вибух формально дозволеного спецзасобу завдав супротивникам максимальних уражень. Інша річ — що інструкції забороняють кидати навіть «холості» світлошумові гранати в натовп.

Тож, припускає експерт Бабченко, якщо слідувати версії з «ексцесом виконавця», то принаймні один зі співробітників «Беркута» за особистою ініціативою зарядив свій дробовик мисливськими патронами і пішов стріляти по людях. Навіть якщо злочинець у погонах був один — значить, влада не контролює бойовий спецпідрозділ своїх захисників або схвалює такі дії.

Експерти з «Дзеркала тижня» Юлія Мостова та Сергій Рахманін вважають «ексцес виконавця» малоймовірною версією і пишуть про вбивство, санкціоноване владою. «На користь цієї версії — використання картечі та дробу, а не штатних боєприпасів до табельної зброї. Кров могла налякати мітингувальників, а вбивство можна було списати на кого завгодно. Влада відразу заявила, що використовувала не «вогнестріл», а тільки «травмат», — зазначають журналісти «ДТ».

Якби криваві розстріли були провокацією опозиції, то хіба логічно, що в тілах загиблих знайшли картеч і мисливські кулі? Очевидно, що вожді опозиції бояться крові та відповідальності за повстання. Та навіть у разі застосування такої цинічної технології компрометації влади та підняття градуса ненависті до максимального рівня логічно було б застосувати кулі від патронів калібру 5,45 або 7,62 чи 9 мм — від «калашникова», «макарова», СГД, які прямо вказували б на застосування штатного «вогнестрілу».

Також багато аналітиків розглядають «російський слід». «За деякою інформацією, Янукович був налаштований на жорсткість, але навряд чи хотів відразу «обрубувати» кінці. Кров практично позбавляла його шляху назад. Кремль у такому варіанті розвитку подій був зацікавлений найбільше. Їм був потрібен пов’язаний кров’ю геополітичний ізгой. Це не означає, що таємничий стрілець родом із Росії, — це означає, що він міг бути затребуваний її спецслужбами», — пише «Дзеркало тижня».

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>