Кулі Блондо та інші ексцеси влади

Чим стріляли в майданівців

Під час розтину з тіла Нігояна витягнули свинцеву картеч. Жизневського куля пробила навиліт, знайти її не вдалося, але залишилися вхідний та вихідний отвори діаметром більше сантиметра. Отже, це не снайпери, роблять висновок експерти. Снайпер не стріляє картеччю. Вхідний отвір у грудях Жизневського дуже великий, щоб його залишила куля калібром 7,62 , стандартна для снайперської гвинтівки Драгунова або автомата Калашникова, а вихідний мало схожий на вихідний від великокаліберної снайперської гвинтівки калібром 12,7 мм.

Силовики на Грушевського використовують кілька видів гумових куль — картеч (маленькі кульки діаметром близько 5 мм), гумові кулі круглої форми (великі кульки діаметром приблизно сантиметр) і гумові кулі котушкового типу. Застосовуються ці спецзасоби із гладкоствольних рушниць 12–го калібру. Всі описані набої часто знаходять на барикадах — жодна з цих куль не здатна вбити людину.

Також знаходять і гільзи, в які заряджають ці спецзасоби. Силовики використовують гільзи виробництва української компанії Тахо — їх знаходять найчастіше. Це логічно. Але кілька разів були виявлені гільзи польського виробництва Fam Pionki — це вже не настільки логічно, хоча і не неймовірно, зазначає російський військовий журналіст та громадський активіст Аркадій Бабченко, який у ці дні перебуває в Києві.

Того ж кривавого 22 січня, коли отримали фатальні поранення троє загиблих мітингувальників, після контратаки «Беркута» на стіні кафе перед Європейською площею виявили вм’ятину. Вм’ятина — саме з боку вулиці Грушевського, тобто звідти, звідки наступали спецназівці.

«Я довго не міг зрозуміти, чому ця вм’ятина — квадрат і маленький вертикальний прямокутник збоку. Потім дійшло — від кулі котушкового типу, що влучила боком», — пише Бабченко.

Беремо схожу гумову кулю, підставляємо — не підходить за розміром. Вона більша. Та й зрозуміло, що гума такий слід на твердій поверхні залишити не може.

Відомо, що котушкові кулі бувають і металеві — в такому вигляді вони застосовуються у звичайних мисливських патронах для полювання на великих тварин — кабанів і лосів, аби завдавати великому звіру важких поранень.

Якраз латунна куля 12–го калібру за розмірами менша від гумової та ідеально підходить під знайдену вм’ятину. Це так звана куля Блондо, названа за іменем її винахідника (balle Blondeau). І саме таку кулю в лікарні витягнули з тіла Романа Сеника, який згодом помер, втративши близько трьох літрів крові.

Висновок експерта: спецназівці вбили мітингувальників, застосувавши мисливські набої замість нелетальних спецзасобів.

Ексцес виконавця, наказ влади чи російський слід?

Навіщо спецпідрозділу застосовувати мисливські набої? Хто міг віддати такий наказ? Висновок Бабченка: ніякого наказу не було, ми маємо справу з чистої води ексцесом виконавця. Пояснення просте: «беркутівці» щиро ненавидять протестувальників, вважаючи їх фашистами та проклятими бандерівцями, купленими Держдепом США. У соціальних мережах, переважно «Вконтакте», багато хто з них, не криючись, заперечує саму ідею незалежної України, представляє себе як відданих борців за радянські та російські цінності, проти «фашистсько–бандеро–власовсько–троцькістсько–ліберальної та іншої постмодерністської й капіталістичної гадини». Під обстрілом «коктейлями Молотова» ці почуття лише загострюються, як і бажання відповісти якнайжорсткіше.

Із цієї опери — й видозмінені світлозвукові гранати: за спостереженнями опозиціонерів, до багатьох із них силовики скотчем примотували гайки, болти і цвяхи, аби вибух формально дозволеного спецзасобу завдав супротивникам максимальних уражень. Інша річ — що інструкції забороняють кидати навіть «холості» світлошумові гранати в натовп.

Тож, припускає експерт Бабченко, якщо слідувати версії з «ексцесом виконавця», то принаймні один зі співробітників «Беркута» за особистою ініціативою зарядив свій дробовик мисливськими патронами і пішов стріляти по людях. Навіть якщо злочинець у погонах був один — значить, влада не контролює бойовий спецпідрозділ своїх захисників або схвалює такі дії.

Експерти з «Дзеркала тижня» Юлія Мостова та Сергій Рахманін вважають «ексцес виконавця» малоймовірною версією і пишуть про вбивство, санкціоноване владою. «На користь цієї версії — використання картечі та дробу, а не штатних боєприпасів до табельної зброї. Кров могла налякати мітингувальників, а вбивство можна було списати на кого завгодно. Влада відразу заявила, що використовувала не «вогнестріл», а тільки «травмат», — зазначають журналісти «ДТ».

Якби криваві розстріли були провокацією опозиції, то хіба логічно, що в тілах загиблих знайшли картеч і мисливські кулі? Очевидно, що вожді опозиції бояться крові та відповідальності за повстання. Та навіть у разі застосування такої цинічної технології компрометації влади та підняття градуса ненависті до максимального рівня логічно було б застосувати кулі від патронів калібру 5,45 або 7,62 чи 9 мм — від «калашникова», «макарова», СГД, які прямо вказували б на застосування штатного «вогнестрілу».

Також багато аналітиків розглядають «російський слід». «За деякою інформацією, Янукович був налаштований на жорсткість, але навряд чи хотів відразу «обрубувати» кінці. Кров практично позбавляла його шляху назад. Кремль у такому варіанті розвитку подій був зацікавлений найбільше. Їм був потрібен пов’язаний кров’ю геополітичний ізгой. Це не означає, що таємничий стрілець родом із Росії, — це означає, що він міг бути затребуваний її спецслужбами», — пише «Дзеркало тижня».