Третя незайва

Українське питання стало одним із головних під час учорашнього, 32–го саміту ЄС — Росія, що відбувся в Брюсселі. Зустріч проходила в скороченому й обмеженому до мінімуму форматі, без підписання підсумкових документів, повідомляє «Євроньюз». Росію представляли президент Володимир Путін та міністр закордонних справ Сергій Лавров, Європейський Союз — глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та президент Ради ЄС Герман ван Ромпей.

Переговори почалися о 14.30 за київським часом і мали завершитися вже через 2,5 години замість традиційних двох днів. Це наслідок дуже напружених відносин на лінії Москва — Брюссель. Передусім — через ситуацію в Україні.

Своє незадоволення позицією Москви щодо євроінтеграції України лідери ЄС також продемонстрували тим, що скасували традиційну вечерю з російським президентом. Євросоюз і Росія не планують розробляти спільну програму із врегулювання ситуації в Україні, тому вчора відбулася лише дискусія на тему українських подій.

Перед початком зустрічі Майя Косьянчич, прес–секретар Верховного представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон (яка вчора надвечір мала прилетіти до Києва), повідомила: «Питання України буде однією з тем для обговорення. Події в сусідній з нами країні спонукали лідерів ЄС дивитися на цей саміт більш стратегічним поглядом. Тому відбудеться він не у звичайному форматі — це буде радше стратегічна дискусія з президентом Росії».

Українське питання стало неабияким головним болем для Брюсселя, починаючи із саміту «Східного партнерства» наприкінці листопада у Вільнюсі, коли Київ відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але російський представник при Євросоюзі Володимир Чижов узагалі не вважав цю тему вартою обговорення на саміті ЄС — Росія вівторок: «За моїми спостереженнями, Євросоюз надто чутливо сприйняв результати вільнюського саміту «Східного партнерства», включно з рішенням українського керівництва утриматися чи відкласти підписання Угоди про асоціацію. Не бачу необхідності робити це предметом обговорення на саміті».

Критика — це останнє, що б хотілося почути Кремлю від Євросоюзу напередодні Олімпійських ігор у Сочі. Побоюючись бойкоту Олімпіади, Путін уже зробив низку кроків для відбілення іміджу свого режиму — помилував екс–очільника «ЮКОСа» Михайла Ходорковського і його колегу Платона Лебедєва, за амністією вийшли на волю дівчата з панк–групи «Пуссі райт» та інші «в’язні сумління». Як зазначають деякі оглядачі, не виключено, що саме клопоти перед Олімпіадою завадили Путіну значно жорсткіше «взятися» за «євромайданну Україну» і вже давно схилити українську владу до швидкого потоплення протестів у крові.

У Брюсселі відбулися протести проти візиту Путіна, хоча і не численні — за участі кількох десятків осіб. Правозахисна організація «Міжнародна амністія» вимагає від керівництва ЄС нагадати візитеру про права людини у Росії.