Повiтряна яма для кейтерiнгу

Організація якісного «небесного» пригощання — заслуга не лише й не стільки самих авіаперевізників, як найнятих ними спеціальних кейтерінгових компаній (від англійського «cater» — тобто «поставляти провізію»).

Усім, хто відлітає з української столицi або прилітає до Києва, схоже, незабаром доведеться відвикати від колишніх високих стандартів харчування в літаках. Оскільки з 31 січня в головному аеропорту країни запанує монополія: одна з двох працюючих у «Борисполі» кейтерінгових компаній припиняє свою діяльність. З усiма витікаючими звідси наслідками.

Надання сервісу з бортового харчування в найбільшому вітчизняному аеропорту «Бориспіль» має давню історію. У 1995 році там з’явилася вітчизняна компанія «Київ Кейтерінг», частка якої на ринку харчування в «Борисполі» у кращі для неї часи істотно перевищувала половину. Але потім, iз 1998–го, у столичному аеропорту запрацювала ще одна компанія — «Аеро Кейтерінг». Це дочірнє підприємство відомої німецької кейтерінгової компанії LSG SKY Chefs, яка є структурним підрозділом світового лідера–авіаперевізника, — групи Lufthansa.

Завдяки впровадженню у своїй роботі системи міжнародного контролю якості HACCP (англійська абревіатура, що означає «аналіз рисок і критичні точки контролю»), в «Аеро Кейтерінгу» налагоджено ретельний контроль на всіх етапах процесу виробництва, доставки і зберігання продуктів. У результаті на обслуговування до «Аеро Кейтерінга» в «Борисполі» перейшли майже всі провідні авіакомпанії — Lufthansa, British Airways, Air France, Delta, МАУ, «Аерофлот» та інші. А її частка в кейтерінговому бізнесі в аеропорту в 2008–му, наприклад, доходила до 85%.

Не витримуючи здорової конкуренції з «Аеро Кейтерінгом», компанія «Київ Кейтерінг» поступово залишила за собою лише обслуговування внутрішніх і чартерних рейсів. І щоб хоч якось залишатися «на плаву», наприкінці 2011 року вимушена була продати 51% своєї частки австрійськiй кейтерінговiй фірмі «Do&СО», змінивши
назву на «Do&СО Київ». За інформацією ЗМІ, австрійську фірму контролює бізнесмен турецького походження Атілла Догудан.

У «Київ Кейтерінг» дуже сподівалися, що гроші, вкладені в них австрійцями, допоможуть полiпшити справи й повернути втрачені позиції. Але, на жаль, цим планам не довелося збутися.

Проте, як це не парадоксально, недавно керівництво «Борисполя» повідомило компанію «Аеро Кейтерінг» про те, що з 31 січня 2014 року вона повинна піти з аеропорту. Адміністрація аеропорту вирішила розірвати з компанією договори оренди виробничих цехів, розташованих на території «Борисполя». У результаті в аеропорту залишиться працювати єдина кейтерінгова компанія — «Do&CO Київ», яка стане повним монополістом. Шкода лише, що ця компанія поки що не дотягує до світових стандартів бортового обслуговування.

Чому ж так вийшло, що з «Борисполя» довелося піти саме лідерові? Почнемо з того, що «всезагальна» монополізація в «Борисполі» (не лише кейтерінга, а й інших сфер: обслуговування літаків на пероні, обробки багажу, обслуговування пошти і вантажів) почалася після призначення в липні 2013 року новим керівником аеропорту Олексія Кочанова. До цього він був генеральним директором аеропорту «Одеса».

До речі, про Олексія Кочанова відомо, що він є ставлеником двох одеських підприємців — Бориса Кауфмана і Олександра Грановського. Тому чи варто дивуватися, що з 2011 року аеропорт «Одеса» виявився під повним контролем фірм, афіліруваних із структурами Кауфмана і Грановського. Причому жилося там їхнiм фірмам добре, оскільки при Кочановi в одеському аеропорту було проведено ту саму «загальну монополізацію». Узагалі, Олек­сандр Грановський — особа досить «цікава». Якось в одному з інтерв’ю він сам зiзнався, що свого часу в Україні проти нього порушили 38 (!) кримінальних справ. І хоча потім їх закрили, це все одно дає яскраве уявлення про методи, якими Грановський веде бізнес. До речі, зараз, за інформацією ЗМІ, у нього нові проблеми з правосуддям — тепер уже з ізраїльським...

А що ж сталося в «Борисполі»? Ми можемо лише здогадуватися, але, схоже, представники «Do&CO Київ», програючи в чесній конкурентній боротьбі «Аеро Кейтерінгу», вирішили боротися «без правил».

Спочатку, щоб заручитися підтримкою господарів аеропорту, вони збільшили кiлькiсть засновників «Do&CO Київ» — за рахунок структур, пов’язаних iз тими ж Кауфманом і Грановським. Потім аеропорт, що несподівано «поріднився» з «Do&CO Київ», несподiвано перервав дію договору з «Аеро Кейтерінгом» щодо оренди цеху бортового харчування в «Борисполі». Ну а тепер — з 31 січня — «Аеро Кейтерінг» і взагалі «попросили на вихід».

Практика красномовно свiдчить, що монополізм у будь–якій сфері ні до чого хорошого ніколи не приводив. За вiдсутностi конкуренції в монополіста неминуче знижується вимогливість до дотримання стандартів, погіршується якість продукції. Врешті–решт, у монополіста з’являється велика спокуса підвищувати ціни. Але чому споживачі (у нашому випадку — авіапасажири) повинні платити більше за гіршу якiсть? Чому адміністрація аеропорту і компанія–монополіст свавільно прирікають їх на це?

Схоже, що, захопившись «війною» з конкурентами, «Do&CO Київ», як і сам аеропорт «Бориспіль», зовсім забули про пасажирів, про їхнi інтереси та права. Зокрема, про право не лише на якісне обслуговування, а й, врешті–решт, на власну безпеку.