Уже другий місяць тримається Євромайдан, а відчуття невпевненості й тривоги не полишає. Згадую не менш бурхливий Майдан–2004, який я відвідував кілька разів і завжди відчував оптимізм та вірив у його перемогу. Чому так?..
Майдан–2004 — це протистояння демократії і плутократії при виваженому і розсудливому Кучмі, у якого закінчувався президентський термін, при самостійному Верховному Суді, при легітимному меру Омельченку, при ще не зовсім корумпованому парламенті. Ще й кандидатом у президенти був етнічний українець, непідвладний Кремлю. Нинішньому Майдану протистоїть більш агресивний спрут. Це всевладдя Януковича, це перетворення парламентської більшості на мафіозне формування, це відсутність мера і легітимної влади у столиці, це приватизовані суди, прокуратура, ЦВК, це «врадіївські» бандити і насильники в непомірно роздутих «елітних» правоохоронних органах, це холуйська залежність гаранта від підтримки президента Путіна і патріарха Кіріла.
Напередодні Майдану–2004 злагоджено діяла трійця — Ющенко, Тимошенко, Мороз, які сформувалися як щось одне, визначилися з лідером, утворили штаби й за два роки мобілізували людей, таким чином зламавши плани команди Януковича. Біда в тому, що непомірно амбітна Тимошенко зрадила Ющенка ще в 2005 році та так заплуталася в сільцях, розставлених Путіним, що не вибереться з них і донині, а корисливий соціаліст–комуніст Мороз продався мафії в 2006–му. Остаточно здобутки Майдану–2004 поховали Тимошенко, Луценко та «герой» Литвин, коли в 2010–му делегували своїх активних однопартійців для «стушкування» мафіозної більшості в парламенті, чим забезпечили всевладдя Януковичу...
Від кількох активістів почув примітивні висновки, що в сьогоденні винен Ющенко, бо в 2006–му призначив головою уряду Януковича. Це ж яка погань і досі зомбує так людей, перетворюючи трохи викривлену правду на небезпечну брехню?..
Із розпачем прочитав новини в газеті «Твоя свобода» (27—29 грудня 2013), яку активісти–«свободівці» тицяли на кожному кроці. Тільки й зрозумів, що особисті амбіції Тягнибока не менші, ніж у Юлії Тимошенко.
Згадалися виважені висновки професійного і незалежного соціолога Ірини Бекешкіної: «Якби вибори відбулися зараз, то в другому турі Янукович програв би будь–якому кандидату. Ну, можливо, крім Тягнибока... І тут є небезпека, що Тягнибока витягнуть у другий тур».
Не менш виважені вислови (27.12.2013) директора Центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка: «Віталій Кличко зараз є фаворитом президентських перегонів. Єдиний опозиційцний лідер, який, за опитуваннями, перемагає Януковича в другому турі з великою перевагою — понад 10 відсотків. Кличко міг би перемогти вже і в першому турі, якби був єдиним кандидатом від опозиції. Проблема в тому, що до цього не готові Яценюк і Тягнибок...»
Немає більшого безглуздя, коли сьогодні весь кримінал, вся мафія, всі совєцькі совки, всі чиновники і «беркути», всі судді–«колядники», всі прокурори–хабарники, всі рекетири, вся пригодована челядь знають свого кандидата в президенти, а небайдужі, інтелектуальні, порядні проєвропейські громадяни тільки спостерігають словесне змагання лідерів опозиції, яке може закінчитися їхньою поразкою в другому турі президентських виборів. При такій грі народ, розмежований у першому турі, не заблокує сфальсифіковані результати в другому. Не важливо, як проголосують. Головне, як «підрахуї» підрахують. У цьому й криється розрахунок влади на чергову поразку народу на виборах–2015.
Основна вимога Євромайдану має бути така: дострокові чи строкові вибори Президента одночасно з перевиборами парламенту. Крапка. Все інше — від лукавого. Основне завдання громадського об’єднання «Майдан» — узгодити єдиного кандидата в президенти, оберігати його від ДТП із вантажівкою на автошляхах (Чорновола не вберегли) чи отруєння діоксином (як Ющенка) та захистити від свавілля «підрахуїв» під час виборів. Оптимальний варіант — обрати єдиного кандидата з лідерів опозиційних партій на основі соціологічних опитувань, проведених незалежними інституціями. Важливо також — не допустити кримінал до Верховної Ради на парламентських виборах.
Якщо ж Майдан не зробить цього, то заява секретаря Ради нацбезпеки і оборони Андрія Клюєва, «що Україна може розколотися на три частини», в 2015 році, вірогідно, здійсниться. Зацікавлених гетьманів вистачить.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
