Повстання під час пекла

...Ви тримаєте цей номер «УМ» у руках принаймні через півдоби після того, як матеріали пішли в друк. За вечір і ніч могло трапитися все, що завгодно, — здається, аж до бомбардувань з неба. Це повстання мас, це справді революція, це війна величезної кількості людей проти влади та демонстрація небажання влади почути голос більшості громадян, які протестують ось уже два місяці (див. результати соцопитувань на сторінці 4).

Кривавим сценарій силового протистояння став саме в День свободи й соборності — 22 січня. Прикметно, що перші жертви з’явилися в ході «ночі перемир’я», яку де–факто проголосили після спокійного 21 січня навіть радикали з «Правого сектору», припинивши атакувати кордони міліції на підході до урядового кварталу. Сергій Нігоян потрапив під кулі снайпера на вулиці Грушевського не в ході жорсткого розміну «коктейлі Молотова» та бруківка — проти шумових гранат, газу й гумових куль», що тривав протягом 40 годин, починаючи з неділі. Першого майданівця, котрий опинився в районі барикад, убили саме тоді, коли протистояння «стояло на паузі». І це змушує підозрювати в кровопролитті саме тих сценаристів, які збурювали ситуацію щоразу, коли Українське повстання 2013–14 дещо вщухало (інші приклади — застосування сили 30 листопада, 1 грудня, побиття Тетяни Чорновол, прийняття пакета антиконституційних законів). Якщо якісь із цих ініціатив виходили не від Президента Януковича — він міг би пояснити це на переговорах із представниками опозиції, які вчора таки мали шанс початися. А так — прихильники конспірологічних версій мали підстави припускати: на вулиці Грушевського працюють або російські снайпери, або вбивці, керовані рукою Кремля, яка впроваджує в життя сценарій крайньої дестабілізації та розколу України.

Наразі Янукович не засвідчив бажання робити кроки назустріч. Учора вдень на мітингу на Майданi Юрій Луценко заявив, що йому відомо, ніби станом на вечір понеділка Президент, під впливом війни на вулиці Грушевського, був готовий скасувати і «закони Колесніченка–Олійника», і відправити у відставку Азарова, й амністувати затриманих під час заворушень. Але наступного дня спрацював інший сценарій. І тепер саме Янукович несе відповідальність за кров мітингувальників.

Усі чекали атаки «Беркута» і Внутрішніх військ — а вчора натомість були «вилазки», станом на 18:00 — не менше трьох. Перший із наскоків від Національного художнього музею вниз по вулиці Грушевського, до Європейської площі, стався близько 8:00, уже після загибелі Сергія Нігояна під обстрілом. Щоразу «беркутівці» доходили максимум до рогу Грушевського й Хрещатика, змушуючи натовп радикалів, роззяв та журналістів тікати під захист укріпленого табору на майдані Незалежності. Кожна така атака оберталася десятками «військовополонених» — «беркутівці» вихоплювали окремих утікачів і перетягували на свій бік. Переважно це були люди старшого віку й поранені. Тепер їм світить до 15 років тюрми за участь у масових заворушеннях за новими законами 16 січня.

В одній з атак «Беркут» показово розгромив медпункт опозиціонерів, облаштований на першому поверсі Інституту літератури. Згодом, після наступних «камбеків», протестувальники організували новий шпиталь у парламентській бібліотеці — ближче до Європлощі.

При тому що по обіді на боці «Беркута» їздили вже й бронетранспортери, силовики — принаймні станом на 17:30 — знову повернулися на рубежі навпроти стадіону «Динамо». Попереду залишилися ще два перекинуті міліцейські буси. До самого вечора вулицю Грушевського вкривав дим від багать, які вже почали палити й «беркутівці», та від десятків спалених автомобільних шин.

У калейдоскопі атак було видно, що власні коктейлі Молотова на бік бунтарів кидають уже й «беркутівці». Зранку вони пояснювали першу атаку «новим рецептом» пляшок із запалювальною сумішшю опозиції — із включенням натру, що спричиняє хімічні опіки міліції. Але якщо в попередні дні загорявся одяг на вояках ВВ, то вчора палали вже куртки опозиціонерів.

«Медсанчастина розгорнута в таборі «афганців» під стелою [Незалежності на Майдані]. До міських служб звертаємося в крайніх випадках», — інформувала у «Фейсбуці» Ольга Богомолець, відповідальна за опозиційну «медицину катастроф». Майдан не вірить офіційним шпиталям — звідти викрадають поранених, «пришиваючи» їм лише на підставі травм участь у масових заворушеннях, там замовчують кількість убитих.

Сам Майдан став прихистком для радикалів із Грушевського. Навіть удень там перебували десятки тисяч прибічників опозиції. А на шосту годину планувалося чергове віче з нагоди Дня соборності. Щоправда, інший великий захід, запланований на середу, — Народні збори в Жовтневому палаці, які мали проголосити альтернативний парламент, було скасовано — мовляв, «зараз не до розмов».

За даними з різних джерел, усім держслужбовцям, які перебували в урядовому кварталі та в районі Хрещатика, дали вказівку залишити місце роботи до 15–16–ї години. Очікувався черговий штурм.

На Майдан прибували кияни та прибічники опозиції з областей. Частина людей піддавалася залякуванням, але — показовий факт: у столичних будівельних та спортивних магазинах прибічники Майдану створили черги й розібрали фактично всі шоломи, респіратори, лижні маски, наколінники, бейсбольні битки й навіть реманент для хокейного обладунку. Це справді повстання мас. І коли натовп озброєних битками людей заходить у кафе — «це хороші люди», розуміють власники кав’ярні.

Михайлівський Золотоверхий монастир знову почав бити у дзвони. «Антимайдан» у Маріїнському парку, який ніхто й не бачив за спинами «Беркута», евакуювався з Києва. Тим часом у столицю прибували й оплачені бойовики, закликані захищати владу.

Кабінет Міністрів розширив перелік дозволених для використання правоохоронцями спецзасобів при охороні правопорядку, «заявивши» світлозвукові гранати, засоби «Смолоскип–З», «Зоря–2» та водомети при температурі нижче нуля. Надзвичайний факт у Києві введено не де–юре, але де–факто.

Стара рекламна розтяжка над вулицею Грушевського пророче повідомляє: «2014 — буде весело».

ОФІЦІЙНО

Це виглядало як фантасмагорія: уранці, коли вбивали людей на вулиці Грушевського, Президент Віктор Янукович привітав українців із Днем соборності та свободи.

«Непрості процеси, що відбуваються зараз в Україні, стали іспитом на державницьку зрілість нашого народу, внутрішню єдність та толерантність. І я впевнений, що з політичних та економічних випробувань, які було послано нашій країні, Україна вийде сильнішою і більш загартованою», — зазначив Президент.

За словами Януковича, «в основі нашої політики були і залишаються національні інтереси, геополітична зваженість та гуманістичні цінності, наша мета — справедливість, добробут, вільне життя у вільній країні». «Цього року ми починаємо другий етап модернізації нашої країни», — зазначає Янукович і говорить про підвищення якості освіти і медицини, розвиток бізнесу, боротьбу з корупцією, модернізацію Збройних сил України, розвиток місцевого самоврядування тощо. «Єдність країни — це не лише наша спільна цінність, але також і модель побудови регіональної політики. Необхідно максимально зміцнити горизонтальні економічні та культурні зв’язки між різними регіонами країни», — заявив Янукович у час напруги.

За його словами, «ми маємо плекати культурне різноманіття нашого народу, взаємоповагу, злагоду, духовну консолідацію усіх українців... Ми різні, але ми єдині. І нікому нас не вдасться розсварити чи роз’єднати».

«Переконаний, що 2014 рік стане роком порозуміння та відвертої розмови про наше спільне майбутнє між представниками різних політичних сил та громадянського суспільства», — заявив Президент. Він додав, що «лише чесний діалог є єдиним шляхом до ефективного вирішення тих завдань, які постали перед країною... Я розумію та підтримую бажання людей жити у вільній, справедливій, сильній і заможній Україні. І я зроблю все, аби реалізувати ці прагнення», — пообіцяв Янукович. Він нагадав слова Тараса Шевченка: «У своїй хаті — своя правда, і сила, і воля» — «вони мають стати дороговказом для кожного з нас і для всієї країни загалом».