«Газпром» як перепона до вступу в ЄС

У Брюсселі вчора почалися переговори про вступ Сербії до Євросоюзу. Як повідомляє «Євроньюз», «європейську» сторону представляють міністр закордонних справ Греції (яка нині головує в ЄС) Евангелос Венізелос та єврокомісар із питань розширення Штефан Фюле. Сербію — прем’єр–міністр країни Івіца Дачич та його перший заступник Александар Вучич.

Перший раунд переговорів мав переважно символічне значення, кажуть представники Євросоюзу. Сербська інформаційна агенція «Таньюг» нагадує, що дорога до переговорів про вступ Сербії в ЄС була відкрита наприкінці минулого року, коли європейські країни погодилися пом’якшити свої вимоги до Белграда щодо нормалізації відносин між Сербією і Косовим.

Улітку 2013 року до Євросоюзу приєдналася інша колишня югославська республіка — Хорватія. Її переговори з ЄС тривали вісім років. Але це пояснювалося низкою обставин, зокрема територіальними суперечками з сусідньою Словенією.

Шлях Сербії до того, щоб стати 29–м членом ЄС, має бути коротшим. Проте на цьому шляху доведеться провести низку болючих та непопулярних реформ. Одностороння соціалістична модернізація Югославії в добу правління Йосипа Броз Тіто дала багато позитивних ­результатів, але на початку 1990–х років завершилася розпадом Югославії у хаосі воєн. Наслідки того збройного конфлікту відчутні дотепер. Перед Сербією постає необхідність другої спроби модернізації — країну треба виводити зі стану постюгославського паралічу, зазначають місцеві оглядачі. Якщо офіційний Белград із цим упорається, вступ Сербії в ЄС можливий уже до кінця цього десятиріччя.­

Одним із найбільших каменів спотикання на шляху до Євросоюзу для Сербії може виявитися енергетичне партнерство з Росією. «Газпром» прокладає сербською територією «Південний потік» — черговий газопровід в обхід України. І, згідно з досягнутою з Белградом домовленістю, ним може перекачуватися лише російський газ. Така монополія повністю суперечить принципам торговельної конкурентоздатності Європейського Союзу.

Брюссель обіцяє розв’я­зати цю проблему безпосередньо з Москвою. Але Сербія у цих іграх над її головою неодмінно потрапить у незавидну ситуацію, коли буде змушена вибирати між російським газом і кредитами та своїми зобов’язаннями перед ЄС. Сербські політики залюбки повторюють крилатий вислів президента Томіслава Ніколича, що «Сербія — це дім із двома дверима: одні — на Схід, другі — на Захід». Але за такого підходу країна ризикує стати прохідним двором, якщо не визначиться однозначно, які двері — парадний вхід, а які — «чорний».