По європейські цінності — на північ

Із 1 січня звання «Культурна столиця Європи» перейшло від французького Марселя і словацького Кошице до шведського міста Умео та столиці Латвії — Риги. Тепер місцева влада готується до урочистого відкриття культурної програми, що триватиме впродовж цілого року. У Ризі святкування відбудуться 17–19 січня, а її шведський партнер по званню офіційно відзначить свій вступ на «посаду» в перший уїк–енд наступного місяця — з 31 січня по 2 лютого. В урочистостях візьмуть участь представники місцевої та державної влади, гості з Єврокомісії та Європарламенту, а у Швеції — ще й члени королівської сім’ї.

Умео — місто багатокультурне і студентське: спудеї місцевого університету, одного з найбільших у Швеції, та інших вишів становлять майже третину його 115–тисячного населення. Наразі це найбільш північне з усіх міст, які обирали «Культурною столицею Європи» з часу запровадження такої традиції 1985 року. Тоді першими дієвість цієї ініціативи Євросоюзу, покликаної «відобразити різноманіття і багатство європейської культури і сприяти формуванню уявлення про європейську ідентичність», відчули на собі Афіни. Згідно з прес–релізом Європарламенту, додаткове фінансування, залучене після здобуття статусу культурної столиці, допомагає містам значно оновити наявні культурні заклади чи звести нові, привести до ладу архітектурні пам’ятки тощо.

На ці цілі обидві столиці європейської культури–2014 отримають від ЄС по 1,5 мільйона євро. Це крім тих коштів, які планують залучити від спонсорів та меценатів. За словами голови оргкомітету «Рига–2014» Діани Чівле, підрахунки свідчать, що в середньому кожне вкладене в програму «Культурної столиці Європи» євро з часом приносить чотири євро прибутку. Ідеться не про прямі інвестиції, а про довгострокову перспективу — зростання туристичного потоку з–за кордону, збільшення податків у держбюджет тощо.

Міста, які претендують на звання «Культурної столиці», мають надати на розгляд Ради Євросоюзу цікаву й різноманітну культурну програму, що відповідає спеціально розробленим критеріям. Передусім, заплановані на рік заходи мають відображати європейське спрямування міста й країни та проходити за участю діячів культури з різних держав. Не лише європейських — скажімо, у Всесвітній олімпіаді хорів, яка в рамках «культурного» року відбудеться в Ризі, змагатиметься одразу кілька колективів із Китаю. А Японія, чиї підприємці й туристи неабияк цікавляться європейською культурою, навіть має окрему програму підтримки «Культурних столиць Європи».

Наступного року культурну естафету в Риги та Умео підхоплять бельгійський Монс і чеський Плзень. Починаючи з 2011–го, на звання «Культурної столиці» можуть претендувати тільки міста з держав–членів Євросоюзу. Проте за попереднім планом, на 2024 рік висунути свого претендента на звання «Культурної столиці» зможе й Україна. Вісім років тому Київ уже боровся за цю честь на 2010–й, але поступився також не євросоюзному Стамбулу.