«Варенична*я Катюша» да «Пельменна*я Хрюша»...

16.01.2014

Принаймні формально печерські вожді намагалися продемонструвати: УРСР — не колонія Кремля, а вони — не сатрапи кремлівських стариганів...

Тож діяли тоді — на Хрещатику знаменита «Варенична», в приміщенні Спілки письменників (на сучасній Банковій, 2) — кафе «Еней». Оздоблені були «Варенична» — прекрасними мозаїками в народному стилі, «Еней» — геніальними розписами Анатолія Базилевича*. Кияни, гості столиці бодай на кулінарному рівні мали можливість відчути українськість міста Кия в «Києві», «Дніпрі», «Млині», «Вітряку», інших закладах громадського харчування.

Що ж може відчути у своїй столиці українець сьогодні, на 23–му році відновленої Незалежності?

Прибулому залізницею в очі одразу кидаються харчівні «Дрова», «Варенична*я Катюша». Дует, підозрюємо, підібрано не випадково. Однаковим у написанні мовою та язиком «Дровам» наголос виставляє захутірмихайлівська «Катюша». Вона ж зухвало випхалася на Хрещатик, Володимирську перед фасадом Національної опери**...

В яких іще знакових місцях столиці, міст Лівобережжя, Півдня (з дровами чи без них) вигуцує бариню приблудна «дєвушка»? Чи вже застовбила майданчик для «варєнічной» у підстоличному житловому масиві «Уюткино»***, сповістити не беремося...

Натомість безпомильно можемо констатувати: кремлівські ідеологи хліб задурно не їдять. За які заслуги проїдають кошти українського бю­джету їхні печерські «колеги», сказати складніше. Мо’, за те, що не встигли до Майдану в приміщеннях Київської міської, районних адміністрацій, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, адміністрації Президента організувати заклади української національної кухні «Пельменна*я Хрюша»?..

* За нищення яких до ганебного стовпа слід припнути колишнього очільника НСПУ, довічного нардепа Володимира Яворівського. Абись кожен українець міг торкнутися різкою недоторканної дупи депутатської...

** Хто давав офіційні дозволи на чужомовні рекламу, назвиська, розповзанню гундяєвських церквиць територією прадавньої столиці нашої, мусимо розібратись незабарно.

*** «Ах, какоє красівоє ісконнорусскоє названіє!» — розпливеться в усмішці котрийсь «москвоязичник». «Окстітєсь», шановний! Відповідник нашому «Затишку» ваш покруч злампічений із позиченого латиського кореня «Juts» (дах, сиріч).

Батьківське плекай

Засмічують щодня яйцеголові

Джерела та струмки у рідній мові,

Виспівують на західний мотив:

Он–лайн, блок–бастер, дискурс,

креатив...

А лайнюки із–під Мокви–ріки

Везуть до нас огидні матюки...

На тих і тих уваги не звертай,

Своє правічне, батьківське плекай,

Не зраджуй ані звичаю, ні мові,

Не будь рабом Гундяєву, Єгові!

Сергій КОВАЛЬ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>