Непідписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом мов грім серед ясного неба сколихнуло громадськість України. Самі по собі аргументи уряду мають об’єктивні підстави, адже кожен працюючий українець на власному гаманці відчуває занепад економіки. Питання в іншому: чому Прем’єр мовчав раніше? Адже головує в уряді два з половиною роки — досить тривалий час, щоб підготувати підприємства до нових умов.
З іншого боку, лідер «об’єднаної опозиції» Арсеній Яценюк теж не говорить правду... Кожен свій заклик до асоціації він «підкріплює» головним аргументом про великі зарплати в державах ЄС. Проте, як кажуть, і стовпу зрозуміло, що європейці свої зарплати нам не дадуть — вони пропонують скористатися їхніми стандартами, їхніми методами, тобто дають вудку, а рибку нам ловити самим, у своїх водоймах.
І в цьому суть проблеми українців і України. Незалежність із позиції народу має лише тоді сенс, коли незалежні громадяни. А незалежність громадян починається з економічної незалежності, коли вони можуть самі створювати для себе робочі місця, що дає їм можливість вільно розпоряджатися своїм часом і своїми діями, а це можливо лише в умовах розвинутого середнього класу, що базується на середньому та малому підприємництві. Але жоден уряд, сформований будь–якою партією чи коаліцією, за 22 роки не забезпечив вільний розвиток цього сектору економіки. З цим у значній мірі пов’язана проблема залежності від зовнішніх запозичень та інвестицій. Малий і середній бізнес не виводитиме прибутки в офшори, а слугуватиме джерелом наповнення державного бюджету, а грошові перекази заробітчан із–за кордону стануть виконувати роль інвестицій. Фаховий економіст і юрист, колишній голова Нацбанку і колишній міністр економіки Яценюк добре це знає. Чому ж не говорить, що в ЄС, як і в Митному союзі, Україну чекає важка доба, різниця лише в тому, що ЄС — це крок вперед, а МС — назад! Далі ще цікавіше...
В інтерв’ю виданню «Фокус» Президент Ющенко сказав, зокрема, таке: «У мене було багато зустрічей і переговорів у Європі. В багатьох кабінетах, де я побував, пороги стоптані чоботами українських політиків, які приходили до європолітиків з одним проханням: не підписувати асоціацію з Україною, мовляв, тоді в 2015 році у нас буде шанс перемогти владу».
Один із ходоків добре відомий — це вірний соратник Юлії Тимошенко Григорій Немиря. Важко повірити, що цей санчо панса діє без відома шефині... А як же сприймати заяви Тимошенко про згоду на будь–яке рішення щодо неї в обмін на Угоду про асоціацію?! Арсеній Яценюк частий гість у камері екс–Прем’єра, і треба думати, що у них також є консенсус. Очевидно, за спиною народу ведеться політична гра. З історії відомий огидний факт, коли кочові гуни запросили руських князів на бенкет примирення, але влаштували бенкет на помості, збудованому на повалених на землю руських князях. Щось подібне відбувається і нині. Комедію, яка є частиною великої боротьби гросмейстерів міжнародної політики за геополітичний плацдарм, за Україну, українські політики розігрують на подіумі, влаштованому на спині цілого народу. Як тут не згадати думку патріарха українського парламентаризму Ярослава Кендзьора, який в одному минулорічному інтерв’ю про опозицію сказав: «Треба починати з чистого аркуша!».
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
