Карнавал по–буковинськи

У ніч на Василя, коли, за старим календарем, закінчується старий і починається новий рік, українці відзначають Маланку, яка бере свій початок від середньовічних карнавалів, а то і від глибших фольклорних пластів. «Ці традиції пов’язані зі старими богами, із різними силами, що існують поряд iз нами, з духами предків. Час, коли один рік змінює інший, — це прихід усіх сил, які наповнюють життя людське: і веселих, і страшних, і химерних. Тому люди перевдягаються в ці образи і поринають у цю стихію. Як і на Андрія, колядники можуть бешкетувати, переставляти речі, робити якісь капості — і господарі нічого не можуть їм зробити», — розповів «УМ» кобзар, лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко.

Особливої популярності Маланка здобула на Буковині — тут практично в кожному селі є свої ватаги, а чотири роки тому в обласному центрі був започаткований «Маланка–фест», який потрошку стає туристичною родзинкою краю. Цього року до участі в фестивалі зголосилися понад тисяча маланкарів із 42 колективів. Організатори обіцяють виплатити кожному колективу по чотири тисячі гривень на свій розвиток, а переможець отримає головний приз — 30 тисяч.

У конкурсній програмі не зможе взяти участь вашківецька Маланка, яка кілька років поспіль перемагала в Чернівцях, — цього року колектив буде представлено як почесного гостя, але вiн зможе поборотися за головний приз у номінації «Переберія». Узагалі Маланка, або Переберія (від слова перебиратися — перевдягатися) у Вашківцях, що неподалік Вижниці, — явище особливе. Тут споконвiку на Маланку практично в кожній вашкiвецькій оселі від хлоп’ят до статечних ґазд перебираються у традиційні маски та костюми Діда, Баби, Кози, Ведмедя, Цигана, Смерті, Жида, Пана, Пані, нових фантастичних дракул, суперменів, рембо, робокопів, кінг–конгів та інших казкових, вигаданих істот, а також історичних і політичних сьогоднішніх персонажів. У такому чудернацькому вбранні люди ходять від хати до хати, віншуючи господарів із різдвяними святами і відганяючи та задобрюючи всіляких злих духів та відьом. Посеред села влаштовують змагання ведмедів — кожен куток дає свого представника (переважно — нежонатого хлопця), який у костюмі ведмедя міряється силою. Керує колядою так звана інтелігенція — козаки, вулани, букшандер та справжні господині свята — Маланка та Українка (переодягнені у національний жіночий одяг хлопчики 11—13 років). Триває все це зазвичай два дні. А завершується свято своєрідним купанням учасників дій­ства у місцевій річці Глибічок — усі в костюмах заходять у воду, обливаються, хлюпаються, можуть затягнути туди й глядачів. Вважається, що таким чином люди очищуються від нечисті, яка могла пристати до них під час гуляння.

Останнім часом вашківецька Маланка привертає до себе увагу ще й тим, що головними героями карнавалу часто стають відомі політики. «Там критикують політиків — і наших, і російських. У минулих роках у нас були і Янукович, і Путін, і Юля Тимошенко. Хто буде цього року — ще не знаємо, але буде весело і гостро. Сценарії пишуть протягом року, і зараз учасники Маланок сидять і обговорюють, як внести до сценарію останні акценти», — каже буковинська журналістка Галина Єреміца.

Вашківецьку Маланку можна побачити і у фільмі Івана Миколайчука «Така пізня, така тепла осінь». «Миколайчук сам родом із тих країв, він добре знав Переберію і не упустив нагоди вставити це у свій фільм. Правда, радянська цензура наполягла, щоб попереду ватаги маланкарів ішов... Дід Мороз. Такого в Переберії не було зроду, але Миколайчук мусив по­ступитися», — відзначає письменник і неодноразовий учасник Переберії Сергій Пантюк.

Конкурує з вашківецькою Маланкою і красноїльська — там переважає румунський колорит. А на Тернопіллі визнаним центром маланкарства є село Горошова, що у Борщівському районі. Кияни ж мають змогу познайомитися з карнавальними персонажами на Майдані — буковинці обіцяють, що цього року Переберія завітає і сюди.