Наші студенти запалили світло в кінці тунелю, і тепер Євромайдан крок за кроком рухається на вихід. Вихід до свободи слова, вихід до демократії. Різні гасла лунають на Майдані, та чоловік, який сказав: «Хочу, щоб у нас була щира українська влада!» — без сумніву, ввійде в історію.
А яка насправді у нас влада, показав М. Я. Азаров, пригрозивши кулаком. Це народні депутати недоторканні, а народу не буде за кого сховатись. Та чоловік з Євромайдану дав чітку відповідь: «Мені нічого втрачати, я не хочу бути рабом у своїй власній країні, нехай стріляють!».
Пан Чечетов як справжній патріот своєї партії вважає, що народ використовують. Напевно, він не почув, як студенти кричали на весь Майдан: «Ми не за гроші стоїмо!». Ні для кого не секрет, що за гроші у нас голосують деякі виборці, торгуючи українською політикою. Це їхні помилки «розхльобує» Майдан. Літні люди голосують за любих «оновлених» комуністів, як ті себе називають. Незрозуміло тільки, в чому їхнє оновлення — Митний союз, російська церква? Навіть голодомор 1932—33–го не визнають! Складається враження, що комуністи перебувають в Україні у відрядженні від Держдуми Росії.
Настав час позбуватися радянських стереотипів. Молодь обирає своє майбутнє, а ми, старше покоління, повинні підтримати їхній вибір.
Недоторканні, необмежені у владі, а головне — не звиклі спілкуватися з народом, ось такі вони, наші урядовці. Позаяк щирої української влади поки що немає, то її функції взяв на себе народ, так вважають політологи. І робить він це не в кабінетах, а на голому асфальті в холод. Погодьтеся, що за таких умов навіть за гроші народ стояти не буде. Він відстоює щось набагато дорожче, те, що в нього відібрали, — гідність.
Гідність нації проявляється насамперед у ставленні до мови. Незважаючи на маніпуляторів, які розмовляють мовою гаманця, деякі політики вважають, що мова — то не головне, головне — економіка. У творчій спадщині К. Ушинського є такі слова: «Мова — найголовніший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, нинішні та прийдешні покоління народу в одне велике живе історичне ціле». Краще за великого педагога не скажеш.
Від себе хочу додати, що дбати про економіку, а про мову — ні, це все одно, що мити ноги, а обличчя — ні. Мова, як і незалежність, належить народу!
Галина (безпартійна)
Первомайськ, Миколаївська область