Із першого дня 2014 року головування в Євросоюзі перейшло від Литви до Греції. Незважаючи на гірке розчарування самітом Східного партнерства, який мав стати вінцем литовського головування завдяки підписанню Угоди про асоціацію України з ЄС, експерти оцінюють піврічне керівництво Вільнюса дуже схвально. Загалом литовський уряд ефективно керував Євроспільнотою і впорався з проблемами, яких було більш ніж достатньо. Країни ЄС домовилися про спільний порятунок банків, яким може загрожувати банкрутство, завершили переговори про бюджет ЄС на 2014–2020 роки тощо.
Тим часом Греція, яка після кризи 2009 року ніяк не може виборсатися з рецесії, взяла віжки правління в ЄС у скрутний для себе період. Грецькому уряду, який на цей час стає загальноєвропейським, зараз не до проблем Євросоюзу — тут би зі своїми розібратися. Невдовзі Афіни мають отримати третій пакет фінансової допомоги від Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду, а це означає, що спершу доведеться ухвалювати чергові непопулярні рішення. Необхідність чергового скорочення соціальних виплат може поставити на карту згуртованість коаліційного уряду. При цьому до виборів Європарламенту, що відбудуться у травні, Греція як головуюча держава має надати план заходів з подолання безробіття в Євросоюзі.
Хоча певна перевага в Афін усе–таки є — досвід. Адже, на відміну від євросоюзівського «новачка» Литви, Греція головуватиме в ЄС уже вп’яте, відколи 1979 року приєдналася до тоді ще Європейської економічної спільноти. Тож грецький прем’єр–міністр Антоніс Самарас сподівається, що впродовж цих шести місяців його уряд не лише впорається з поставленим завданням, а й покращить імідж Греції в очах європейських кредиторів.
З 1 січня 2014 року Латвія розсталася зі своєю національною валютою — латом, перейшовши на євро. Цей крок мало бути зроблено ще у 2008–му, причому тоді на єдину європейську валюту мали перейти всі три країни Балтії. Проте на заваді стала економічна криза. Першою з республік колишнього СРСР до єврозони два роки тому вступила Естонія, а з 2015–го приєднатися до сусідів планує і Литва. Хоча самі литовці до такої перспективи ставляться скептично, побоюючись нестабільності євро й підвищення цін.
Утім не кращої думки про те, щоб стати 18–ю державою єврозони, були й латвійці. Згідно з даними соціологічних опитувань, проти переходу на євро висловлювалися близько 60% громадян.
Із часу свого запровадження у 1993 році новий лат був однією з найдорожчих валют Європи, поступаючись лише мальтійській лірі та кіпрському фунту. Останні сім років курс лата стабільно залишався на рівні 1,42 євро. За цим курсом національну валюту Латвії можна буде обміняти до 30 червня 2014 року в будь–якому пункті обміну, а після цієї дати й «довічно» — в Банку Латвії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
