У понеділок в Іжевську перестало битися серце конструктора найпоширенішої у світі стрілецької зброї Михайла Калашникова. Героєві Росії, на життя якого випало чимало звань, нагород і почестей, було 94 роки. Більше місяця Михайло Тимофійович провів у реанімації з діагнозом «шлункова кровотеча», а ще раніше проходив лікування в Москві.
Народився Ймайбутній двічі Герой соціалістичної праці й доктор технічних наук у селі Кур’я Алтайської губернії. У звичайній селянській родині (корені якої з України, дід конструктора мав прізвище Калашник) було 18 дітей, вижило вісім. Батько тяжко працював, аби прогодувати сім’ю, проте для радянської влади однаково виявився «надто багатим» і був розкуркулений.
Михайло, який з дитинства цікавився технікою і розбирав усе, до чого руки дотягувалися, після призову в армію взявся конструювати зброю. Слава прийшла до старшого сержанта Калашникова у 1947 році, коли розроблений ним автомат був прийнятий на озброєння Радянської Армії.
Дітище талановитого зброяра, який усього–то закінчив сім класів школи, виявилося таким зручним і невимогливим в експлуатації, що й досі залишається найбільш поширеним автоматом у світі, попри значний поступ у зброярстві й технологіях. Вважається, що на планеті налічується не менше 100 мільйонів одиниць цієї зброї, як виготовленої за ліцензією, так і «піратської». АК, який у будь–якій країні відомий просто як «калашников», увійшов у перелік найбільш видатних винаходів ХХ сторіччя. І навіть став державним символом деяких країн, які зобразили його на своїх гербах. Хоча сам конструктор, який до смерті зберігав ясність розуму й добру пам’ять, не раз зізнавався: якби не спалахнула Велика Вітчизняна війна, замість зброї він винаходив би сільськогосподарську техніку, аби полегшити життя селянам.