Трилер із багатьма політичними невідомими

Підсумкова прес–конференція Володимира Путіна минулого четверга завершилася традиційно — останню годину президент Росії присвятив відповідям на другорядні й навіть відверто «нерозумні» запитання журналістів з непровідних ЗМІ. Ніщо не вказувало на те, що прозвучить іще бодай якась важлива інформація. Тож коли ВВП стрімко розпрощався з аудиторією, багато хто з присутніх у залі та глядачі прямого ефіру зітхнули з полегшенням. Навряд чи хтось очікував, що головна сенсація прозвучить уже по завершенні брифінгу, коли до Путіна із запитаннями підбігли журналісти, яким випадково чи зумисне не надали слова під час ефіру.

Один епізод із цього «кулуарного» спілкування привертає увагу всієї світової преси: президент раптом повідомляє, що готовий підписати указ про помилування екс–очільника корпорації ЮКОС Михайла Ходорковського. За словами Путіна, Ходорковський уперше написав прохання про помилування, «посилаючись на обставини гуманітарного характеру». «У нього хвора мати, і я вважаю, що можна ухвалити рішення… Найближчим часом буде підписано указ про його помилування», — заявив глава Російської Федерації, нагадавши, що Ходорковський «провів в ув’язненні понад десять років — це серйозний термін».

Ця заява стала тим несподіванішою, що години за півтори до того, під час прес–конференції, Путін уже відповідав на запитання про екс–главу ЮКОСа. Конкретно — про можливість порушення проти Ходорковського третьої справи, про що останнім часом жваво писала російська преса. Відповідь була в стилі «ну, я в ці справи не втручаюся, але як сторонній спостерігач вважаю…»

Як з’ясувалося згодом, Ходорковський звернувся до президента ще 12 листопада. Часу для ухвалення рішення у російського лідера було достатньо. Чому в такому разі Путін не оголосив про своє рішення під час прямоефірного брифінгу — можна тільки здогадуватися.

Спецоперація «Помилування»

Сам екс–в’язень згодом зізнався, що як тільки почув про слова ВВП щодо готовності підписати указ, зрозумів: такі слова президент міг сказати лише в тому разі, якщо рішення вже ухвалено остаточно. Тож одразу почав збирати папери — головне, що хотів забрати з колонії.

При цьому для близьких Ходорковського і навіть для його адвокатів заява Путіна стала громом серед ясного неба. Ніхто такої доброти від президента, який раніше на всі запитання про Ходорковського не шкодував зворотів на кшталт «руки по лікоть у крові», не чекав.

Подальші події розгорталися в стилі шпигунського трилера. Журналісти, які одразу влаштували чергування на дорозі біля виїзду з колонії, де утримували Ходорковського, марно промерзли там майже добу. Михайла Борисовича вивезли звідти потайки, о другій годині ночі 20 грудня — до речі, в День чекіста. А зранку на сайті Федеральної служби виконання покарань з’явилося повідомлення, що указ президента про помилування підписано, і Ходорковський… уже в Німеччині, «де проходить лікування його мати». Мовляв, при звільненні він «звернувся з особистим проханням про оформлення документів про виїзд за кордон» і одразу ж був туди доставлений.

Звісно, колись друга найбагатша людина Росії — це не звичайний собі зек «без роду без племені», проте поспіх, з яким йому оформили закордонний паспорт (що, до речі, людині з судимістю зробити дуже непросто) і буквально «запхали» в літак, не може не дивувати. При тому, що сидів він на загальних умовах — мерзнув і працював нарівні з усіма, їв спільну баланду тощо. І, до слова, дуже добре зберігся — як на звичайного в’язня, М.Б. має чудовий вигляд. Не в останню чергу завдяки своєму оптимізму. «Ну так, потрапив у полон. Але ж і в цій ситуації є певні можливості. Все–таки нинішня російська тюремна система — не ГУЛАГ, і хоч тут людей принижують, але принаймні не катують. Можна тримати себе у фізичній формі», — розповів Ходорковський.

Окрім того, одразу після арешту він кинув курити. «Я собі сказав: якщо мене хочуть угробити, хай роблять це без моєї допомоги».

Уже в Берліні Ходорковський під час спілкування з журналістами розповів, що його звільнення було фактично спецоперацією. Розбудили посеред ночі, повідомили про помилування й те, що везуть додому. І лише коли літак здійнявся в повітря, помилуваний дізнався, що летить не в Москву (де дім), а в Берлін.

За словами Михайла Борисовича, у листі до Путіна він справді написав про хворобу матері (вона вже давно бореться з раком) і висловив прохання дозволити йому виїзд до Німеччини. Проте на той час, коли його випустили з колонії, мати саме перебувала в Підмосков’ї. Куди його везти, Ходорковського ніхто й не запитував.

Ходорковського обміняли на Україну?

У берлінському аеропорту вчорашнього в’язня, який лише в ту мить усвідомив, що нарешті справді вільний, не випадково зустрів колишній міністр закордонних справ Німеччини Ганс–Дітріх Геншер. Саме він вів переговори з російською владою про звільнення Ходорковського, і він же повідомив екс–олігарху, що «вже можна» писати прохання про помилування, не визнаючи своєї вини. А саме це, за словами Ходорковського, заважало йому звернутися з відповідним листом до президента раніше. Адже, визнавши себе винним, він підставив би під удар усіх колишніх співробітників ЮКОСа, яких відтак могли посадити як співучасників організованого злочинного угруповання.

За даними західної преси, переговори щодо звільнення Ходорковського активно велися вже два роки тому. Сам політв’язень при цьому був не надто інформований щодо їх перебігу. Адвокати не ризикували розповідати йому про подробиці, оскільки їхнє спілкування відбувалося під постійним відео– та аудіоконтролем (зустрічі відбувалися лише через скло, з розмовою «по телефону»).

Нагадаємо, Ходорковського, який на той час був головою нафтової компанії ЮКОС, заарештували 25 жовтня 2003 року. У 2005–му суд визнав його винним у шахрайстві — ЮКОС нібито не заплатив податки з проданої нафти — і засудив до 10 років ув’язнення. Згодом цей термін було скорочено до 8 років, але у грудні 2010 року Ходорковського засудили вже за другою справою — про розкрадання нафти (тієї самої, яку, за попереднім рішенням суду, було продано без сплати податків). Загальний термін ув’язнення було збільшено, і в результаті екс–олігарх мав вийти на волю в серпні 2014 року. Звісно, в тому разі, якби третя справа, яку нібито ось–ось збиралися порушити, не додала йому ще кілька років «у клітинку».

Чому Путін несподівано вирішив помилувати Ходорковського саме зараз, давши сигнал про те, що не вимагатиме визнання вини? На думку оглядачів, яку поділяє і сам екс–глава ЮКОСа, таким чином ВВП намагається покращити імідж Росії перед Олімпіадою в Сочі та головуванням у «Великій вісімці». Хоча є й інші «конспірологічні» версії. Як зазначив у блозі для Російської служби Бі–Бі–Сі анонімний російський чиновник, дехто в кулуарах уряду вважає звільнення Ходорковського таким собі «відступним» Європі за те, що «віддала» Росії Україну. Мовляв, невипадково Путін передав Німеччині сигнал про готовність помилувати політв’язня за кілька днів після листопадової зустрічі з Віктором Януковичем, коли нібито й було домовлено про те, що Київ дасть «задній хід» від підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

До речі, під час прес–конференції Ходорковського спитали про Тимошенко. Він висловив сподівання, що «президент Янукович, який останнім часом часто спілкується з президентом моєї країни, візьме з нього приклад і помилує Юлію Володимирівну».

«Політикою не займатимусь. Щоб не говорити того, що не думаю»

Зустрівшись із журналістами в символічному місці — на «чекпойнті Чарлі», де колись пролягав кордон між вільним Західним та радянським Східним Берліном, Михайло Ходорковський повідомив, що політикою займатися не збирається. «Я вважаю, що добився для себе одного права, яке багато чого варте: не говорити того, чого я насправді не думаю. А це перекриває можливість займатися політикою», — наголосив колишній політв’язень.

Фінансувати опозицію він також не планує. І не тому, що, власне, саме за це його свого часу показово й посадили — ЮКОС активно давав гроші опозиційним до Путіна силам. Ба, навіть не тому, що від колишніх мільярдів залишилися самі «сльози». На безбідне життя й навіть розкіш цих коштів цілком ви­стачить, хоч скільки саме і яких активів у нього залишилося після десяти років ув’язнення, Ходорковський підрахувати ще не встиг.

На думку Ходорковського, проблема Росії — не лише у владі. А насамперед у тому, що народ не готовий сам відповідати за свою долю, за розбудову держави тощо. Значно легше покласти відповідальність на когось — от як зараз на Путіна. «Треба міняти систему. Але до цього не готова не тільки влада — не готове суспільство», — зауважив М.Б. Тож і від опозиції багато хто чекає нового лідера, якому можна буде так само делегувати відповідальність за свою долю. А поки так триватиме, Росія лише змінюватиме одного Путіна на іншого…

Бізнесом колишній мільярдер також займатися наразі не планує. Найімовірніше, найближчим часом Ходорковський присвятить себе громадській діяльності. Чи повернеться в Росію — поки не знає. «Візу дали на рік. А там порадимося з дружиною — сам я таких рішень не ухвалюватиму», — заявив колишній політв’язень.

ДО РЕЧІ

Незважаючи на звільнення Ходорковського, його адвокати й надалі оскаржуватимуть вирок Хамовничеського суду Москви у «другій справі» ЮКОСа. І, зрозуміло, підтримає їх у цьому захист колеги Михайла Борисовича по ЮКОСу й усіх вироках, екс–очільника корпорації МЕНАТЕП Платона Лебедєва. Він прохання про помилування не писав, тож наразі залишається в ув’язненні. Ходорковський на прес–конференції в Берліні наголосив, що зробить усе для звільнення своїх соратників.

А ТИМ ЧАСОМ…

Учора за амністією, оголошеною президентом Росії Володимиром Путіним до 20–річчя Конституції РФ, було звільнено учасниць панк–групи «Пуссі райот» Марію Альохіну та Надію Толоконникову. Нагадаємо, їх засудили до чотирьох років колонії загального режиму за «панк–молебень» «Богородице, Путіна прожени» в московському храмі Христа Спасителя. Катерина Самуцевич, засу­джена за тим же звинуваченням, вийшла на свободу раніше за вироком апеляційної інстанції. Й Альохіна, і Толоконникова заявили про готовність продовжити політичну і правозахисну діяльність.