«У вас усе буде гаразд»...

24.12.2013

Учора в Києві прощалися з відомим тележурналістом Ігорем Слісаренком, який останнім часом був одним із політичних аналітиків тижневика «2000». Ще кілька днів тому колеги і друзі Ігоря спілкувалися з ним, говорили про Євромайдан. 19 грудня він iще ділився у «Фейсбуці» прогнозами щодо євроінтеграції, а 21–го його не стало: 47–річний журналіст раптово помер від серцевої недостатності.

Донині багато людей пам’ятає перші нічні випуски ТСН з Ігорем Слісаренком, потім його програми «Час новин» та «Час за Грінвічем» на «5–му каналі». Із 2001–го по 2005 рік він обіймав посаду віце–президента зі зв’язків iз громадськістю Міжнародної академії управління персоналом. Був радником колишнього омбудсмана Ніни Карпачової. Викладав в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, в Києво–Могилянській академії.

Ігор Слісаренко народився в місті Щорс на Чернігівщині. Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, Лондонську школу економіки і політичних наук. Мав науковий ступінь кандидата наук — дисертацію присвятив «Політологічному аналізу і прогнозу у висвітленні міжнародної тематики засобами масової інформації». «Міжнародна журналістика — це його море, його океан, — сказав про колегу президент фундації «Суспільність», журналіст–міжнародник Тарас Петрів. — Він був дуже ерудованим, унікальним у скрупульозності, у ставленні до якихось особливих подій, особливих фактів».

«У нас був період тісного спілкування, коли тільки розпочиналася «Телевізійна служба новин». Я тоді вела вечірні випуски, Ігор — нічні, — згадує телеведуча Алла Мазур.— Крім безумовного професіоналізму, відданості своїй улюбленій міжнародній журналістиці, він у моїй пам’яті залишиться як світла, доброзичлива, делікатна людина і непереборний оптиміст. З Ігорем було дуже комфортно працювати. Він був відповідальним, заглибленим у події. З іншого боку — дуже комфортним і доброзичливим, щирим у спілкуванні зі своїми колегами. Я знала, що завжди можу покластися на Ігоря, що він завжди підтримає, «прикриє». Для мене він був зразком справжнього надійного колеги».  

Ще одна втрата минулої суботи: після тривалої хвороби пішла з життя журналістка, артистка театру й кіно, співавтор документального фільму «Мій Шевченко» Олена Чекан. Вона, член Національних спілок кінематографістів, театральних діячів і журналістів України, була кореспонденткою «Українського тижня» з першого дня журналу.

Світла пам’ять цим достойним людям і професіоналам. Ігор Слісаренко в телеефірі на прощання глядачам часто казав: «Сподіваюся, у вас усе буде гаразд»...

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>