Про банківський союз, оборону та Україну з Африкою

Учора ввечері у Брюсселі розпочався дводенний саміт лідерів 28 країн–членів Європейського Союзу. Головні теми вчорашнього засідання: оборонна політика і безпека, створення банківського союзу та ситуація в Центральній Африці. На пропозицію Польщі, сьогодні на саміті також обговорять ситуацію в Україні та деякі аспекти співпраці ЄС iз Грузією та Молдовою. Європейські лідери вчора ввечері мали затвердити міцну угоду міністрів фінансів ЄС стосовно другого етапу банківського союзу. Йдеться про впорядковану систему ліквідації банків iз фінансовими проблемами, щоб звичайні громадяни не розплачувалися за помилки їхнього керівництва, а Європа була убезпечена від повторення фінансової кризи. «Ми запровадимо настільки революційні зміни, що платники податків уже не змушені будуть платити за помилки банків», — запевнив комісар у справах внутрішнього ринку Мішель Барньє. Лідери ЄС також мають прийняти рішення про черговий етап більш тісної інтеграції зони євро, але такої, щоб вона була відкритою для тих членів ЄС, які ще використовують національні валюти, а не євро.

Питання банків та фінансів відтіснило на другий план питання оборони та безпеки, які початково мали бути головними на цьому саміті. Якщо йдеться про спільну політику з цих питань, то лідери ЄС не приймуть жодної нової стратегії, а лише підтримають програми, якi усунуть недоліки в озброєнні окремих країн–членів. Йдеться передусім про будівництво дронів та європейської системи заправки літаків у повітрі. Недоліки у цих царинах чітко спливли під час авіанальотів на Лівію 2011 року, коли європейці були змушені звертатися по допомогу до американців. Також буде затверджена союзна система захисту від кібератак та план розвитку найновішого покоління системи супутникового зв’язку. Варто зазначити, що оборонний ринок ЄС — велетенський. В оборонній промисловості працюють 750 тисяч осіб, а річні обсяги виробництва становлять 170 млрд. євро. Відмовившись від асоціації, Україна втратила цей ринок і можливість бути його частиною. І не лише це.

Захід був готовий надати Україні кредитів на щонайменше 20 млрд. євро, якщо українське керівництво підписало б у Вільнюсі Угоду про асоціацію, і на значно корисніших для нашої країни умовах, ніж Росія, повідомила вчора британська газета «Файненшл Таймс» iз посиланням на відповідний внутрішній документ ЄС.

Тема України не буде головною. Польська інформагенція ПАП повідомляє з посиланням на інформацію з дипломатичних джерел, що сьогодні європейські лідери повторять заяви, які вже лунали раніше. Буде запевнення, що ЄС надалі пропонує Україні угоду про асоціацію і готовий підписати її за умови виконання всіх вимог. Також буде заява з підтримкою тих українців, які вже кілька тижнів мітингують у Києві та інших містах на підтримку інтеграції з ЄС та протестують проти зближення з Росією. Щодо більш конкретних постанов саміту, то в них переважно йтиметься про Молдову та Грузію, які на саміті Східного партнерства у Вільнюсі парафували угоди про асоціацію, ніж про Україну, яка відмовилася поставити свій підпис. Дипломати ЄС говорять, що великих дискусій про ситуацію в Києві не слід очікувати, бо частину європейських лідерів значно більше турбує те, що тепер відбувається в Африці.

Один iз лідерів української опозиції Віталій Кличко вчора звернувся через німецьку газету «Більд» до учасників саміту iз закликом солідаризуватися з київським Майданом та підтримати його вимоги. «Європейські політики повинні усвідомити, що з теперішнім урядом та цим президентом зближення України з Європою не відбудеться» — читаємо у його зверненні на шпальтах найтиражнішого німецького видання. «70 відсот­ків українців прагнуть угоди з ЄС, i тим самим не хочуть угоди з Митним союзом, бо бажають наблизитися до Європейського Союзу», — пояснює колишній боксер, якого на Заході вважають найімовірнішим кандидатом від опозиції на президентських виборах 2015 року. Вчора Віталій Кличко був гостем з’їзду Європейської народної партії, який відбувся у містечку Майс, що неподалік Брюсселя. Європейські ЗМІ та аналітики якраз і вважають, що поява там може стати європейськими «хрестинами» для лідера партії «УДАР» як кандидата у президенти України. У вчорашньому з’їзді Європейської народної партії взяли участь глави держав та очільники опозиційних партій, які є членами ЄНП, а також президент Європейської Ради Герман ван Ромпей i глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Серед 28 лідерів країн ЄС, які входять до складу Європейської Ради, дванадцятеро є членами ЄНП. Це федеральний канцлер ФРН Ангела Меркель, прем’єри Польщі та Угорщини Дональд Туск i Віктор Орбан, президент Румунії Траян Басеску, глава іспанського уряду Маріано Рахой та інші.

Учорашній день був загалом «європейським» для лідерів української опозиції, оскільки їх запросили на засідання Європейської Ради, яке було присвячене, зокрема, питанням розширення Євросоюзу.