Бонд, український Бонд

Учора відбулася традиційна щорічна прес–конференція президента Росії Володимира Путіна. Такі зустрічі відбуваються наприкінці року і є ніби підсумковим баченням російського лідера подій, які сталися за попередні 12 місяців. Для Путіна вчорашня розмова з представниками ЗМІ була вже дев’ятою на посаді президента Росії. У його виконанні вони зазвичай перетворюються на марафон. Перша така прес–конференція тривала 182 хвилини, наступні ще більше — по чотири з лишком години. Минулого року президент РФ спілкувався з журналістами чотири години і 33 хвилини. Вчора — чотири години і п’ять хвилин. На вчорашню зустріч iз президентом були акредитовані приблизно 1300 російських та закордонних журналістів, зазначає агенція РІА «Новості».

Прес–секретар Путіна Дмитро Пєсков ще до початку зустрічі попередив, що очікується багато запитань стосовно України. І відразу ж попередив, що не слід розраховувати на гучні заяви та сенсації. На вчорашній зустрічі з пресою Путін пояснив допомогу, яку Москва надала Києву, тим, що «братня країна» опинилася у складному фінансовому та політичному становищі. «Скажу без жодної іронії: ми часто вживаємо словосполучення братня країна, братній народ. І сьогодні ми бачимо, що Україна перебуває у складному становищі — і економічному, і соціальному, і політичному. Ситуація виникла з низки обставин і причин, але вона, ця ситуація, об’єктивна. І якщо ми дійсно говоримо, що це братній народ і братня країна, то ми повинні вчинити як близькі родичі й підтримати український народ у цій складній ситуації», — сказав президент Росії. За його словами, це головна причина надання допомоги Україні. При цьому він зазначив, що така несподівана «братська прихильність» Кремля до України не пов’язана з Євромайданом чи з переговорами Києва щодо Угоди про асоціацію з ЄС.

Але далі, щоб уже зовсім не виставити себе добрим і безкорисливим самаритянином, Путін сказав, що допомога Україні «братня», але родинні зв’язки не виключають меркантильних інтересів. І як доказ президент розкрив найцікавіше: умови розміщення українських євробондів, які зобов’язалася купити Росія. Тож ці боргові папери будуть розміщені в Ірландії. Так Росія використала «родинні відносини» з економічною вигодою для себе. Обумовлену в угоді суму у розмірі 15 млрд. доларів Росія виділить зі свого Фонду національного благополуччя (ФНБ) для розміщення їх у євробондах (облігаціях) України. «Так, це підтримка українського народу. Це будуть кошти з ФНБ. На цей час у резервах уряду перебуває 175 млрд. доларів. Гроші на викуп емісії українських облігацій будуть скеровані саме з них, тобто з коштів Фонду національного благополуччя. Але це буде зроблено на комерційних засадах», — наголосив російський лідер. Далі ці папери будуть розміщені на Ірландській фондовій біржі зі ставкою купона у п’ять відсотків. Менеджером угоди буде «ВТБ Капитал», розповів Путін. «Я не бачу тут марнотратства з нашого боку», — вказав президент.

Росія не витрачає 15 млрд. доларів, а розміщує. «Дійсно, ми засоби наших резервних фондів вкладали у високоліквідні папери: наприклад, папери американського уряду, інші активи. Але й там не все в порядку. Там також багато проблем», — розповів глава держави. І продовжив свої роздуми: «Рейтинги України, звичайно, не дуже високі. Але ми віримо у фундаментальні базові конкурентні переваги України. У нас високий рівень кооперації. Ми розуміємо, наскільки частина нашої промисловості пов’язана і залежить від благополуччя в Україні». Російський інформпортал Газета.ru у своєму коментарі зазначає, що Ірландська фондова біржа має довгу історію, існує з 1793 року, але не належить до найбільших у світі. Тому Росія піде методом проб: цього року розмістить на ній папери лише на три мільярди доларів. А далі відбуватиметься «прощупування» ринку і можливе розміщення паперів на більших біржах, передусім Лондонській.

Кореспондент газети «Лос–Анджелес Таймс» розпочав своє запитання українською мовою, пояснивши це тим, що лиш щойно повернувся з Києва і «повітря свободи ще не вивітрилося». Путін різко обірвав його і запропонував перейти до справи. Американець у відповідь нагадав Путіну про російську інтервенцію в Грузії у 2008 році й далі поцікавився, чи можливий тепер такий російський сценарій у Криму, чи можливе введення російських військ в Україну? Відповідь Путіна: «Наша реакція (у Грузії) була пов’язана у тому числі й з нападом на наших миротворців та вбивством наших військовослужбовців. У Криму нічого такого немає і, сподіваюся, не буде. Це не значить, що ми будемо махати шашкою. Це повна нісенітниця».