8 січня 2014 року виповниться 360–та річниця Переяславської Ради. Цілком лояльний до Росії український політичний діяч і письменник Володимир Винниченко під впливом незаперечних історичних фактів та буремних подій 1917—1920 рр. змушений був досить різко висловитися щодо політики Росії. У першому томі своєї книги «Відродження нації», виданої 1920 р., він, проаналізувавши агресивну політику керманичів Росії щодо України, написав актуальне й на сьогоднішній день речення–засторогу: «Вся історія відносин між Москвою та Україною на протязі більш як 250 літ, з моменту злуки цих двох держав, є планомірне, безоглядне, безсоромне, нахабне нищення української нації всякими способами, вщерть до стертя всякого сліду її, щоб навіть імені її не лишилось». Із часу написання книги минуло 93 роки, Україна вже стала незалежною державою, але, на превеликий жаль, за великим рахунком, в українсько–російських стосунках нічого не змінилося. Адже вже 360 років, на словах багато говорячи про дружбу між нашими народами, керманичі російської держави не цураються своїх ганебних імперських планів. Багато лиха пережила Україна за ці 360 років: нищення автономних прав України аж до повної їх ліквідації Катериною ІІ, фактичне перейменування України на Малоросію (як влучно сказав Винниченко (мовою оригіналу): «стадія рівности, але без рівности: «мала–россія»), знищення незалежної Української Народної Республіки, насильницька колективізація, масові політичні репресії, численні заборони і нищення української мови, тотальна фальсифікація історії України...
Нині режим В. Путіна всіляко намагається перешкодити Україні підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом та будь за що хоче втягнути її, як говорять у народі, до «Мутного союзу». Реалізуючи імперські амбіції, Росія розв’язала економічну війну проти України, як і проти Грузії та Молдови, які також прагнуть стати в майбутньому повноцінними членами цивілізованого Євросоюзу.
Варто також зазначити, що, застосовуючи проти України економічні санкції та шантаж, керманичі Росії забувають, що в Україні, поряд із 78 % українців, проживає 17 % етнічних росіян — громадян України, і вони також страждають від агресивної політики Москви. Про етнічних росіян в Україні Москва згадує тільки тоді, коли порушується питання про захист російської мови, яка і без того в Україні перебуває у привілейованому станi.
Згораю від сорому і за чільного Президента України Віктора Януковича, який піддався на шантаж з боку В. Путіна і за тиждень до Вільнюського саміту відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Безумовно, четвер 21 листопада 2013 року — чорний день в історії української дипломатії, так велика політика не робиться. Адже цього дня Янукович в Австрії, а Азаров у Росії запевняли про євроінтеграцію України, а вже ввечері уряд Азарова прийняв ганебне рішення про призупинення цього процесу. До речі, уряд є виконавчим органом влади і, за Конституцією, не мав права приймати таке рішення, адже це прерогатива Президента країни і Верховної Ради. Так укотре режим Януковича потоптався по Конституції України та розчарував український народ, який прагне бути в Євросоюзі.
Я щиро підтримую вимоги Євромайдану в Києві: «Україна — європейська країна, а не окраїна імперської Росії», «Режим Януковича — у відставку», «Україні — європейський розквіт!». Слава Україні!
Сергій ЛЯХ,
пенсіонер, член Народного руху України
Дніпродзержинськ (Кам’янське)