Вадим Колесніченко.
Виступи представників Партії регіонів на різноманітних політичних ток–шоу останнім часом розтягують на цитати як ілюстрації театру абсурду. Особливо популярним став депутат Олег Царьов, який договорився до того, що звинуватив фашистів у зруйнуванні пам’ятника Леніну, а державі дав «священне право на придушення повстання».
Самі партійці останнім часом скаржаться, що змушені ходити на ефіри і віддуватися за корупцію в уряді. «Я не хочу, щоб мене називали бандитом. Крадуть нагорі, а ми повинні ходити на телеефіри та віддуватися», — цитує «Українська правда» слова регіонала Григорія Смітюха (того самого, який закликав Путіна допомогти Україні), посилаючись на власне джерело.
Проте прості громадяни вигадують свої способи висловити ставлення до одіозних політиків. «Мене висаджують iз таксі, коли впізнають, хто я такий», — передає «Українська правда» слова Вадима Колесніченка. На це одразу ж відреагував відомий письменник Андрій Кокотюха. «Кожен таксист, який висадив Колеснiченка, може звертатися до Андрія Кокотюхи по подяку. Формат подяки обговорять у приватному спілкуванні. Можливо, це буде просто подарунок–сувенір. Усiлякий офіціант, який відмовиться обслуговувати Колеснiченка та інших «регіоналів», може розраховувати на мене: Кокотюха прийде в той ресторан чи кафе, зробить замовлення тому офіціантові й залишить пристойні чайові. І так далі. Прошу брати приклад!!!!» — написав він на своїй сторінці у мережі «Фейсбук».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
