У полiтицi друзiв не буває

У другому турі президентських виборів, який відбувся у Чилі позавчора, впевнену перемогу здобула фаворитка ви­борчих перегонів Мішель Бачелет, яка заручилася підтримкою більше 62 відсотків учасників голосування, за наразі ще не офіційними результатами виборів. Вона вже очолювала країну з 2006–го по 2010 роки. Тепер, після чотирьох років перебування в опозиції, лідер об’єднаної лівої коаліції «Нова більшість» повернеться до влади, аби втілити передвиборчі плани, зокрема запровадити реформу освіти та покращити систему охорони здоров’я. Кандидат від владного консервативного «Альянсу за Чилі», екс–міністр праці Евелін Маттеї визнала перемогу суперниці. У другому турі вона заручилася підтримкою майже 38 відсотків виборців. Це найгірший виборчий результат правих після падіння військової диктатури. Цікаво, що обидві претендентки на президентське крісло у дитячі та молоді роки приятелювали, але в більш зрілому віці їхні шляхи, у політичному сенсі, розійшлися «ліворуч» і «праворуч». Хоча обидві жінки і тепер запевняють, що, незважаючи на різницю у політичних поглядах, «надалі прагнуть того ж самого — кращого Чилі».

Чинний президент країни Себастьян Піньєра також привітав Бачелет і планує зустрітися з нею вже сьогодні, аби почати обговорювати процес передачі влади у березні. Новий президент–соціаліст обіцяє зміни до Конституції, які дозволять відкрити дискусії щодо суперечливих питань абортів та одностатевих шлюбів. Загалом Бачелет пообіцяла започаткувати рівно 50 реформ упродовж перших 100 днів свого президентства. Найсерйознішою з її обіцянок є підвищення податків для підприємств iз 20 до 25 відсотків. Отримані додаткові кошти підуть на фінансування освітньої реформи, яка є найдорожчою у всій Латинській Америці, а також легалізацію абортів за певних обставин. 62–річна Мішель Бачелет є лікарем за освітою. Після переходу в політику займала посади міністрів охорони здоров’я та оборони. Свою першу президентську каденцію вона закінчила з 84–відсотковим рівнем підтримки народу. Але, за Конституцією, не могла балотуватися на наступний термін. Після повалення режиму Піночета в Основний закон внесли запобіжник у вигляді заборони на два терміни поспіль, щоб уникнути нових диктаторів. Але можна обиратися через термін. Тепер вона стала першим президентом Чилі з 1990 року, якого було переобрано на другу каденцію.

Цікаво, що на цих виборах чилійці вперше отримали право не брати участь у голосуваннi. До 2012 року участь у ви­борах була обов’язковою, ухиляння від голосування каралося. Отримавши таке «послаблення», у першому турі президентських виборів у листопаді взяли участь лише 50 відсотків чилійців iз правом голосу, а в позавчорашньому другому турі — лише 41 відсоток, що в абсолютних цифрах становить 5,5 мільйона осіб.