Зробити п’ятницю, тринадцяте, чорною для влади запропонували активісти сумського Євромайдану. На ранок запланували пікетування сумської міської Державної податкової інспекції. Як повідомив голова місцевого осередку партії «УДАР» Дмитро Лантушенко, мета акції — заявити про небажання утримувати своїми податками державні структури, які діють проти людей. Бо ж чи слід народу годувати тих, хто готовий розправлятися з цим народом?
З 12–ї до 14–ї години сумчан закликають долучитися до страйку. Як проінструктував на традиційному вечірньому мітингу представник «Бюро аналізу політики» Микола Чернотицький, кожен, хто хоче підтримати Євромайдан і солідарний iз його вимогами, має зробити мінімум: роздрукувати чи написати на аркуші слова «Я страйкую» і вийти з ним на вулицю біля свого офісу рівно о 12.00. «Дві чи хоча б півгодини робочого часу — не надто велика втрата, її можна надолужити», — наголосив Микола.
Такі акції, на думку організаторів, мають виявити реальну позицію людей. Бо ж створені владою «стабілізаційні штаби», проведення «круглих столів» без участі опозиції — це лише бутафорія, недолугі спроби показати, що ситуація під контролем, вважає керівник обласної організації «Батьківщини» Олександр Лисенко.
Чи стане п’ятниця «чорною» для влади, прогнозувати важко. Міський майдан не надто активний. Якщо, наприклад, тернополяни 11 грудня нарахували на своєму віче 15 тисяч людей, то в Сумах із протестом проти нічного штурму київського Майдану вийшли близько 150 містян. Утім Майдан у Сумах діє. За підрахунками координаторів, до Києва з обласного центру поїхали понад півтори тисячі людей. «Але точних цифр ми не знаємо, — каже Микола Чернотицький, — багато хто їде самостійно».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
