Етнічні традиції: чорношкірі південноафриканці проводжають небіжчиків на той світ із піснями і танцями. (Рейтер.)
Холілала Далібунга з’явився на світ у липні 1918 року в невеличкому селищі Куну поблизу міста Мтата. У Південній Африці Мандела також був відомий як Мадіба (одне з імен клану кокса, в якому народився майбутній лідер), а англійське ім’я Нельсон отримав від своєї шкільної вчительки. Сім’я була впливовою та заможною. Батько Мандели, який був радником королівської династії Тембу, помер, коли хлопчику було дев’ять років, і його опікуном став регент династії Джонгінтаба. Як син вождя одного з південноафриканських племен, Мандела відмовився успадкувати батьківський трон.
1943 року він приєднався до Африканського національного конгресу. Чотирма роками пізніше до влади в країні прийшла Національна партія, яка законодовчо закріпила політику апартеїду. Відтак АНК почав організовувати масові протести та проводити кампанію непокори владі.
Нельсон Мандела отримав юридичну освіту та в 1952 році відкрив у Йоганнесбурзі разом із партнером Олівером Тамбо першу в країні «кольорову» юридичну консультацію — для представників різних рас. Мандела ненавидів апартеїд — політику расової сегрегації.
1956 року Манделу разом з іншими 155 активістами заарештували за звинуваченням у державній зраді. Судовий процес тривав чотири роки, після чого з Нельсона зняли всі обвинувачення. 1961 року влада забороняє АНК. У відповідь Мандела та його прибічники організовують озброєне крило АНК під назвою «Спис нації». Підпільники починають партизанську війну проти режиму. Сам Мандела в 1962 році таємно залишає країну для збору коштів за кордоном та військової підготовки партизанів. Після повернення на батьківщину його арештовують. Вирок — довічне ув’язнення. «46664» — тюремний номер Мандели. Десятиліттями його називали найвідомішим політв’язнем світу. Наступні 18 років чоловік провів у в’язниці на скелястому острові Роббен у бухті Кейптауна. Праця в каменоломні на сліпучому сонці назавжди зіпсувала зір бранця. Проте Нельсон Мандела не здавався: він навіть у в’язниці організував щось на кшталт народного університету, навчав інших в’язнів грамоті. Нині камера номер «п’ять» — місце паломництва в Південній Африці.
Тиск з боку міжнародної спільноти, яка вимагала санкцій проти ПАР, приніс результати — 1990 року тогочасний президент країни Фредерік Віллем де Клерк скасував заборону на діяльність АНК, а вже 11 лютого Мандела вийшов на свободу. Цікаво, що США офіційно викреслили Манделу та АНК зі списку терористичних організацій лише 2008 року.
У 1993 році Манделу і де Клерка нагородили Нобелівською премією миру. А у квітні 1994 року в Південно–Африканській Республіці відбулися перші вільні вибори — Мандела став першим чорношкірим президентом ПАР.
Одне з головних досягнень впродовж п’яти років перебування його на посаді президента — расове примирення у Південній Африці. Разом з архієпископом Дезмондом Туту він створив «Комісію правди та примирення». Її завданням було не тільки розслідування злочинів режиму апартеїду, а й створення підґрунтя для мирного співіснування представників різноманітних рас у ПАР.
1999–го на той час 81–річний Мандела йде у відставку, щоб присвятити себе благодійництву, зокрема, бере активну участь у реалізації програм боротьби з ВІЛ/СНІДом.
Останні роки принесли йому чимало розчарувань. 2004 року, на 85–му році життя, Нельсон Мандела полишив громадську діяльність, щоб більше спілкуватись із родиною та друзями, а також мати час для «спокійних роздумів». Гасло АНК — «краще життя для всіх» стало реальністю лише для нечисленної еліти. Над самим же АНК, як і більшістю визвольних рухів у Африці, нависла загроза перетворення на інструмент корупції та зловживання владою. На свій 89–й день народження Нельсон Мандела заснував робочу групу The Elders («Старійшини»), яка об’єднує провідних світових діячів iз різних сфер життя задля обміну досвідом та надання практичних порад «у боротьбі з найгострішими проблемами світу». Проте головна історична заслуга Нельсона Мандели — створення країни багаторасової демократії, де більш–менш мирно співіснують представники всіх рас.
Багато хто побоюється, що смерть Мандели може сколихнули расові та соціальні протиріччя у Південній Африці, які він намагався розв’язати впродовж усього свого життя. Становище в країні далеке від ідилії. Високий рівень безробіття: чверть молоді — нeпрацевлаштовані. Керівна з часів президентства Мандели партія Африканський національний конгрес — під шквалом критики. А наступного року вибори. І значну частину виборців становитиме нове покоління, яке не застало апартеїду. Тож зовсім неочевидно, що АНК отримає достатньо голосів, аби втримати владу. Чи є у ПАР людина, здатна узяти на себе роль Мандели — сказати не може ніхто. І це певною мірою турбує людей. Перед країною постає низка важливих проблем. Передусім — боротьба з бідністю, нерівність між чорними та білими, між молоддю та рештою населення, а також між іммігрантами та місцевими. 2009 року вже був спалах насильства проти іммігрантів із Зімбабве та Демократичної Республіки Конго. Тож існують побоювання, що зі смертю Нельсона Мандели країна може зануритися у хаос.
Славних прадідів великих онуки погані
1944 року Мандела взяв шлюб із Евелін Масе, з якою прожив 14 років і мав трьох дітей. 1958 року Мандела побрався із Вінні Мадікієзою, яка пізніше вiдіграла активну роль у кампанії з визволення свого чоловіка з тюрми. Втім 1996 року, у пік його президентства, на Манделу очікувало чергове випробування: він розлучається з Вінні, яку було засуджено за звинуваченням у корупції та причетності до вбивств.
Поділ спадщини Мандели його родина розпочала, не очікуючи на смерть славетного патріарха. У липні цього року суд ПАР змушений був розв’язувати дуже гостру суперечку стосовно місця поховання Мандели, яка виникла між його доньками та онуком. Південноафриканські ЗМІ повідомили, що Мандела ще у середині 90–х років висловив волю бути похованим у рідному селі Куну на родинному цвинтарі, де спочивають його батьки та троє його дітей. У заповіті Мандела також побажав, щоб йому не влаштовували державний похорон, а на його могилі не було жодних пам’ятників — лише скромна надмогильна плита.
Але виявилося, що цілком інший план має його найстарший онук, 38–річний Манда Мандела, який з благословення діда тепер виконує обов’язки глави роду Мандели, вождя клану Тембу та села Мвезо. У липні онук, не запитуючи згоди родини, наказав ексгумувати поховані на місцевому цвинтарі тіла перших дітей Мандели — доньки Маказіве, яка померла 1948 року у віці дев’яти місяців, та його синів Тембекіле, який 1969–го року загинув в автомобільній аварії у віці 24 років, та Макгато, який помер 2005 року від СНІДу (Макгато є батьком Манди). Манда Мандела наказав перенести ексгумовані тіла на цвинтар села Мвезо, яке за 20 кілометрів від Куну, щоб після смерті Мандели і його поховати тут. Онук розраховував, що потім тут з’явиться мавзолей Нельсона Мандели, а він вибудує комплекс готелів та стригтиме купони від відвідин мавзолею туристами. Манда Мандела ще до смерті діда намагався набути права на телетрансляцію його похорону. Інформація про перенесення тіл членів родини Мандели обурила його живих родичів, тому доньки та кільканадцятеро онуків добилися через суд повернення ексгумованих тіл до їх попереднього місця поховання у селі Куну.
«2010 року ООН заснувала Міжнародний день Мандели. Його відзначають щороку 18 липня, у день народження харизматичного борця з апартеїдом».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
