Зарплату отримала посмертно

Трагедією закінчилася регулярна невиплата зар­плати на Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара: одна з працівниць померла від інсульту, так і не дочекавшись своєї зарплати. За словами колег, Марія Моісеєнко пропрацювала на рідному підприємстві більше 40 років. В останні місяці дуже потребувала лікування, але не могла дозволити собі дорогі медикаменти, бо не отримувала ні законної зарплати, ні жодної матеріальної допомоги від підприємства.

— Марія Олексіївна брала активну участь в акціях протесту, — розповіла активістка робітничого руху, кранівниця Світлана Димко. — Після операції 67–річна жінка підходила і до голови профспілки Миколи Головченка з проханням виплатити їй хоч якісь гроші на лікування, і до директора заводу. Однак переговори закінчилися сваркою, яка коштувала Марії Моісеєнко життя: через чотири тижні, проведених у реанімації, вона померла...

За словами Світлани Димко, щоб гідно провести колегу в останню дорогу, працівники заводу скидалися по 5 гривень. Більшу суму ніхто просто не може собі дозволити, адже на суднозаводі зарплату вже не виплачують більше шести місяців. Станом на листопад поточного року більше 200 робітників заводу написали заяви про звільнення — тільки так люди сподіваються отримати свої кревні.

Генеральний директор підприємства Володимир Берко у своєму зверненні до керівництва державного концерну «Укроборонпром» (новий власник Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара з весни поточного року) вказав, що загальна сума, необхідна для погашення всіх заборгованостей із заробітної плати, орієнтовно становить понад 23 мільйони гривень. Сам директор визнає, що ситуація прийняла некерований характер і призвела до соціальної напруги.

Нагадаємо, як уже писала «УМ», улітку поточного року на Миколаївському суднозаводі імені 61 комунара працювала прокурорська перевірка, яка почала з’ясовувати питання невиплати боргів перед робітниками і порушила за цим фактом кримінальну справу.

Керівництво концерну «Укроборонпром», у свою чергу, не бачить іншого виходу з ситуації, як залучити нові кредити для погашення заборгованості перед робітниками Миколаївського суднобудівного заводу. Така можливість з’явилася після того, як Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до державного бюджету України. Крім цього, кошти, взяті в борг, направлять на виконання зовнішньоекономічних контрактів. Після цього «губернатор» Миколаєва Микола Круглов пообіцяв робітникам суднозаводу зробити все можливе, щоб зберегти підприємство. Однак вiдтодi пройшло вже більше чотирьох місяців, а ситуація так і залишається невирішеною.

— Наш завод просто поступово пиляють на металобрухт, — обурюється кранівниця Світлана Димко. — Влітку вивезли в невідомому напрямку 16 вантажівок з обладнанням. Пізніше були спиляні на металобрухт два вантажопідйомні крани. Нам пояснювали, що це робиться для того, щоб погасити заборгованість iз зарплати. Але це неправда — працівникам грошей так і не дали. Свої «крихти» забирають тільки ті, хто поклав на стіл керівництву заяву про звільнення.

Тим часом керівник апарату генерального директора ДК «Укроборон­пром» Олег Кошелев каже, що зараз не стоїть питання про те, щоб вирішувати проблеми суднозаводу за рахунок відчуження або продажу майна ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». За його словами, керівництво концерну прийняло низку стратегічних рішень, які дозволять завантажити виробничі потужності підприємства й отримати прибуток.

Зробити це планують за рахунок ремонту і модернізації кораблів Військово–Морських сил України. Як відомо, Миколаївський суднозавод вперше за тривалий період виграв тендер на ремонт бойового корабля «Славутич». Зараз тривають переговори про додаткові замовленнях на ремонт військових і будівництво цивільних суден. Також Олег Кошелев зазначив, що принципово важливим завданням для концерну є збереження всіх активів підприємства. Тільки за таких умов можна відродити суднобудівний завод — у минулому флагмана вітчизняного кораблебудування.