Європа пропонує новий рецепт

Наступного тижня Європарламент може розглянути резолюцію щодо України. Про це в коментарі УНІАН заявила Йоанна Беккер — радник депутата Європарламенту, заступника голови найбільшої фракції Європейської народної партії Яцека Саріуш–Вольського, який ініціював дискусію в ЄП на тему ситуації в Україні. За словами радниці, Саріуш–Вольський підготував проект резолюції щодо ситуації в Україні, який ще обговорюватиме з колегами та представниками інших політичних сил.

Зокрема, Саріуш–Вольський пропонує Європарламенту «висловити обурення» через непідписання Угоди про асоціацію України з ЄС на Вільнюському саміті «Східного партнерства» і заявити про підтримку європейських прагнень українців. Крім цього, євродепутат закликає організувати спеціальну місію — за принципом тієї, що діяла в Україні 2004 року під час Помаранчевої революції. Її завданням має стати проведення переговорів щодо «мирної відповіді на вимоги українського суспільства та гарантування чесних і справедливих парламентарних та президентських виборів».

Беккер зазначила, що дискусія відбудеться, якщо ініціативу її шефа підтримають лідери головних політичних сил та голова Європарламенту на засіданні у четвер, 5 грудня. У такому разі, дискусія на тему України може відбутися 11 або 12 грудня.

Тим часом Генеральний секретар Ради Європи, до якої входить і Україна, Турбйорн Ягланд, вилетів до Києва. Сьогодні він має зустрітися з лідерами парламентських партій, Прем’єр–міністром Миколою Азаровим та міністром закордонних справ Леонідом Кожарою.

Серед країн, які найбільш пильно стежать за ситуацією в Україні, домінує наш «адвокат у Європі» — Польща. Прем’єр–міністр країни Дональд Туск учора заявив, що «в Україні слід поважно трактувати як опозицію, так і владу, і розмовляти з обома сторонами конфлікту». Туск також вважає, що сценарій втрати влади нинішнім Президентом України — малоймовірний. Тому, на думку глави польського уряду, до виборів Янукович буде офіційним партнером на переговори.

Туск також додав, що рішення Януковича відкласти підписання Угоди про асоціацію з ЄС «не означає кінця переговорів між Києвом та Брюсселем, і гра триватиме далі».

Темою України і надалі переймається й президент Польщі Броніслав Коморовський. Він уже провів консультації з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу і планує обговорити це питання з президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм. Після розмови з Коморовським Баррозу по телефону запевнив Віктора Януковича, що ЄК готова обговорити з представниками України питання, пов’язані з Угодою про асоціацію. Це телефонне спілкування було пов’язане з майбутнім візитом до Брюсселя української делегації на чолі з віце–прем’єром Сергієм Арбузовим, ініційованим українською стороною. За планом, українські посланці мають розпочати переговори на тему «деяких аспектів» Угоди і всеохопної зони вільної торгівлі.

Після консультацій Коморовський і Туск заявили що Польща розробить новий план дій щодо України, в якому буде враховано ситуацію після саміту у Вільнюсі. Ні президент, ні прем’єр Польщі не розкривають подробиць, але в загальних рисах їх розкрили польським ЗМІ депутати Сейму Польщі та Європарламенту. Вони передусім наголосили, що Польща самостійно «не потягне» Україну, особливо в сенсі фантастично завищених фінансових вимог української влади. А Євросоюз загалом у ставленні до України розділився: країнам Південної Європи Київ абсолютно байдужий, бо вони самі живуть за рахунок допомоги Брюсселя. Країни–донори, передусім Німеччина та Франція, швидше, з небажанням споглядають на Україну, як на зайвий рот. Симпатиками нашої держави є лише Польща, Швеція та країни Прибалтики.

За новим планом, уряд Азарова мав би піти у відставку — як висловився один євродепутат, «його кинуть як кістку учасникам Майдану». Новий глава уряду, а ним має стати нинішній віце–прем’єр Сергій Арбузов, отримає від Брюсселя підтвердження їхніх намірів у вигляді мільярда доларів фінансової допомоги Україні. Одночасно, Брюссель домовляється з МВФ про виділення останнім Україні кредиту на 10 мільярдів. Але вже без жодних попередніх умов, як то підвищення комунальних тарифів для населення, вартості газу для споживачів.

На цьому тлі розпочинається друга серія євроінтеграційних перемовин між Києвом і Брюсселем.