Чи дамо себе поневолити?

28.11.2013

Боротьба за владу в Україні точиться між двома олігархічними кланами. Один — кримінально–шовіністичний, орієнтований на Москву, другий — що спирається на партію «Батьківщина», орієнтований на Європу. Янукович, прийшовши до влади, сподівався на підтримку Москви, але кремлівські бонзи хотіли, щоб він розплатився за це українським суверенітетом. Частково це відбулося. Але росіяни продовжували сприймати українських чиновників як своїх васалів. Це нарешті зрозуміли і в оточенні Януковича. З’явився історичний шанс для України — зробити важливий крок до Європи. Природно, що цьому всіма засобами протидіє Росія.

Чому так важко Україна торує дорогу до фактичної незалежності? Відповідь дає нардеп Ірина Фаріон: «Тому що рівень масового національного самоусвідомлення не сягнув іще своєї незворотної кульмінаційної точки радикального протистояння колонізаторам і плебеям». Дійсно, частина українців і досі не відчуває себе українцями.

Віктор Ющенко намагався консолідувати націю, але йому це не вдалося, бо навколо були ворожа стихія отруєного комуністичною пропагандою люду, солідна «п’ята колона» та маса агентів Кремля. Він не наважився зруйнувати олігархат і не домігся виконання гасла «Бандити повинні сидіти в тюрмах!». Після приходу до влади Януковича бандити почали саджати у тюрми патріотів України.

Як би хто не ставився до президентства В. Ющенка, проте він увійде в історію України як значний політичний діяч, котрий відродив пам’ять про мільйони українців, замордованих голодом і тортурами катів тоталітарного режиму. Ось чому його так ненавидять кремлівські вожді та нащадки енкаведистів. Президент Ющенко міг зробити для України значно більше, але його зрадили «любі друзі».

Зараз ведуться геополітичні торги, де бути Україні — в Митному союзі чи з Європою. Ми підійшли до межі, за якою Україну можуть позбавити європейської цивілізаційної перспективи, і провину за це влада покладе на опозицію.

Бентежить те, що опозиція водить хороводи довкола особи Тимошенко, керуючись партійними інтересами, а не державницькими.

Відомо, що Росія розробила план дій, щоб зірвати підписання Угоди між Україною та Євросоюзом, і її агенти впливу обов’язково скористаються нашою нерішучістю. На мою думку, опозиція робить стратегічну помилку. Не можна Ю. Тимошенко висувати єдиним кандидатом на посаду Президента України, бо це буде закономірною поразкою. Трагедія цієї жінки у тому, що вона стала жертвою власних амбіцій, а тепер її використовують для руйнації української європейської перспективи. Тимошенко фанатично вірила, що її місія — бути Президентом, але її бажання отримати владу за будь–яку ціну спричинило для нашої держави значні економічні й політичні збитки. Таку людину не можна допускати до керівних органів держави, бо вона її зруйнує.

Дорогі українці, будьте пильними, бо за останні роки в державі спостерігається повзуча контрреволюція. Україна в небезпеці! Не дайте зайдам, солодкоголосим сиренам, фарисеям, популістам, колаборантам, пристосуванцям, зрадникам обдурити вас.

Доречно згадати слова Юрія Шевельова: «Три страшні вороги українського відродження — Москва, український провінціалізм і комплекс кочубеївщини». Можливо, за це і знищили харківські україноненависники пам’ятну дошку видатному вченому.

Головним ідеологом консервації в Україні «совдепії» є Віктор Медведчук. Йому дуже хочеться повернутися у велику політику. Можливо, він мріє за допомогою Росії зайняти посаду Президента України. Провідниками цієї політики виступають колесніченки, табачники, ківалови, бондаренки, чечетови, богословські, шуфричі та інші зі складу групи 148 депутатів ВР України, які підписали звернення до польського Сейму, засуджуючи українську націю, і цим зганьбили себе як зрадники України. Це ганебне явище можна назвати «медведчукізм». Ходять чутки, що Медведчук причетний до розробки документа «О комплексе мер по вовлечению Украины в евразийский интеграционный процесс». Які наслідки цієї політики? Місто–герой Одеса перетворилося на місто антигероїв. Тут звили кубла костусєви, маркови, агафангели та інша антидержавна, антиукраїнська нечисть. Недалеко від Одеси відстав і Харків. Не можу уявити, як харків’яни дозволили керувати містом різним гепам?

Лаври одеських і харківських колаборантів не дають спокою і Сумам. До моїх рук потрапила газета «для мыслящих и неравнодушных сумчан» «Наша сотня» (№11, 22 жовтня 2013 р.), в якій депутату ВР О. Медуниці присвятили аж дві статті, обидві фальшиві. Ось деякі перли Аліни Полєвої, авторки опусу «Сумские националисты прошли с факелами». Говорячи про учасників ходи на честь створення УПА, авторка пише, що «...многие из них говорили, что их любимая книга «Майн кампф», а нацистское приветствие у них давно уже вошло в обиход». Оце приклад гебельсівської пропаганди, коли українських патріотів називають фашистами. Ми це вже чули. Авторку дивує присутність «на таких зборищах» сумського нардепа Медуниці і вона рекомендує: «Если хотите восхвалять УПА, поезжайте во Львов...», «у сумчан есть своя история, и не надо ее переписывать...»

Наші справжні герої — це Сагайдачний, Дорошенко, Виговський, Мазепа, Калнишевський, Петлюра, Коновалець, Бандера, Шухевич, Стецько, Кожедуб, Моргун та багато інших достойників, які захищали Батьківщину. Я вірю, що ні путінські мільярди, ні спротив комуністів–колаборантів, ні інших наших явних чи таємних ворогів не зможуть спинити наш поступ до свободи. Упевнений, що пройде час, і пам’ятники нашим героям будуть стояти по всій Україні, і ніякі космополіти добкіни чи матковські не зможуть зупинити процес. Слава Україні!

Олександр ПОЛІКАРЕНКО
Суми
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>