Двері Європи відчинені досі

Позавчора ввечері Президент Віктор Янукович уперше після «чорного четверга» 21 листопада, коли Кабмін несподівано ухвалив рішення про «паузу» в євроінтеграційному русі України, вийшов на люди й зробив заяву з приводу зовнішньополітичного вектора держави. Це було ціле телезвернення — з трибуною та синьо­жовтим прапором за спиною. Центральні канали продовжували крутити цей виступ і вчора також. Утім Янукович знову не розставив усіх крапок над «і», тож той, хто хоче до останнього сподіватися на підписання Угоди про асоціацію на саміті 29 листопада у Вільнюсі, — має для цього певні підстави. Нехай і мінімальні. Це підтверджують і деякі заяви українських політиків.

Янукович: «Я як батько не можу залишити людей без хліба»

«Альтернативи побудові суспільства європейських стандартів в Україні немає. І моя політика на цьому шляху завжди була й залишається послідовною, — заявив Президент Янукович. — Реформи, які ми здійснюємо, — це підтвердження того, що ми йдемо європейським шляхом. Ми будуємо державу, в якій права людини, рівність усіх перед законом, право вибору, соціальний захист є найвищими цінностями для всіх, без різниці, в якому ти регіоні проживаєш чи на який майдан виходиш».

«І як Президент хотів би запевнити громадян України — я буду розбудовувати і зміцнювати ці незаперечні фундаменти нашого життя. У нас ніхто не вкраде мрію про Україну рівних можливостей, про європейську Україну. Так само як ніхто не зіштовхне нас з праведної дороги, що веде до цієї мрії», — сказав глава держави, пообіцявши дати ще велике інтерв’ю з цього приводу.

Водночас Янукович зауважив: «Ми багато пройшли, і ще немало нам пройти належить. Найскладніше на цьому шляху були, є і завжди будуть економічні проблеми. Я був би нечесним і несправедливим, якби не подбав про найбільш знедолених і незахищених, на яких може лягти основний тягар перехідного періоду. Я був би, м’яко кажучи, неправий, якби не зробив усього, що треба зробити, щоб люди не втрачали робочі місця, щоб вони отримували заробітні плати і пенсії, стипендії.

Я хочу, щоб у нашій великій українській родині був мир і спокій. Як батько не може залишити сім’ю без хліба, так і я не маю права залишити людей напризволяще з тими проблемами, які можуть виникнути, якщо під тиском, який ми відчуваємо, зупиниться виробництво і мільйони громадян будуть викинуті на вулиці.

Тому мені доводиться вдаватися до непростих рішень. Тому я інколи ризикую бути незрозумілим. І тому я прошу сьогодні наш народ уважно вислухати мене особисто».

При цьому він заявив: «Я ніколи не зроблю жодного кроку на шкоду Україні і народові. Воля громадян України була, є і буде вирішальною для кожного мого рішення. Я дякую всім за високу громадянську свідомість... Сподіваюся на розуміння і підтримку».

З усього сказаного аналітики роблять висновок: боротьба й торги досі тривають. Янукович враховує майданний фактор і водночас повторює тезу Кабміну про те, що на перших порах асоціація з ЄС вдарить по вітчизняних виробниках.

А що стосується «волі народу» в цифровому вираженні, то думки жителів України щодо приєднання до Європейського чи Митного союзу розділилися практично порівну: за ЄС виступають 39%, за МС — 37%. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у середині листопада 2013 року.

Як і раніше, прихильників вступу до ЄС значно більше, ніж прихильників вступу до МС, у Західному (69% проти 11%) та Центральному (43% проти 27%) регіонах. А прибічників вступу до МС значно більше за «ЄСівців» у Південному (51% проти 29%) та Східному (61% проти 15%) регіонах.

Водночас загальнонаціональне опитування, проведене в жовтні Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою Ukrainian Sociology Service показує такі цифри: «пріоритетним має бути вступ до Європейського Союзу, а не до Митного союзу» — вважає 41% населення України. МС є більш пріоритетною спільнотою для 33% українців. Водночас 25% населення не визначилися.

Фюле: «Дедлайн — ранок п’ятниці»

До Вільнюса Янукович таки поїде, але чи підпише там асоціацію? Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле вважає, що можливість підписати Угоду з Україною на саміті «Східного партнерства» залишається.

«Говорячи про можливість підписання — так. Будучи позитивно налаштованою людиною від природи, я вважаю, що надія вмирає останньою, — сказав Фюле в ході телемосту в понеділок. — Ми готові, і двері відкрито. Дедлайн для цього (визначення української влади щодо асоціації та її умов), загалом, — ранок п’ятниці».

За програмою саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, 28 листопада президенти лише збиратимуться і вітатимуться, тоді як власне засідання проходитиме до обіду в п’ятницю, 29­го числа.

Сайт iPress.ua із посиланням на «поінформоване джерело, близьке до адміністрації Президента України», повідомив, ніби Янукович висунув Європі умови — 10 млрд. євро стабілізаційного кредиту та зняття обмежень на експорт у ЄС продукції гірничо­металургійного комплексу. Утім паралельно з цим Штефан Фюле заявив, що Україна і Євросоюз не вели переговорів про «компенсаційний пакет», начебто через який український уряд призупинив підписання асоціації. Єврокомісар Фюле також виключив можливість того, щоб такі переговори щодо «компенсаційного пакета» проходили без його участі, бо «це входить у сферу моєї відповідальності».

Варто зазначити, що багато аналітиків таки впевнені: Москва наразі запропонувала Януковичу більше, ніж Брюссель чи Вашингтон. Але, судячи з усього, не всі учасники цього багатокутника сказали своє останнє слово в «заохоченні» та «переагітовуванні» Києва.

«В останні дні та години я чув різні суми, наприклад, про те, що Україна потребує суми близько 20 мільярдів доларів, щоб адаптуватися до євростандартів. Це нонсенс! Я не визнаю такі цифри і не розумію, звідки вони взялися!»— парирує Фюле.

Кваснєвський: «ЄС уже формує певний економічний пакет для компенсації втрат України»

Україна у питанні Угоди про асоціацію з ЄС не все ще втратила і навіть непідписання цього договору на саміті у «Східного партнерства­2013» не завершує євроінтеграційної історії країни. Так вважає екс­президент Польщі, член моніторингової місії Європарламенту в Україні Алєксандр Кваснєвський. Саме поляки, а ще — литовці докладають найбільших зусиль, аби таки утримати Київ в орбіті Брюсселя.

«Будемо мати наступні місяці. Питання в тому, чи можна повернутися за стіл переговорів з Україною перед європейськими виборами», — заявив Кваснєвський в ефірі польського радіо Zet.

За словами колишнього президента, якби вдалося протягом декількох місяців, використовуючи існуючі і в українському уряді проєвропейські сили, повернутися до переговорів та серйозної розмови щодо асоціації, певний шанс підписання договору був би. Кваснєвський підкреслив, що тиск з боку Росії на Київ зростатиме, а європейський календар складений несприятливо з точки зору долі угоди Україна—ЄС, оскільки наближаються вибори до Європарламенту.

«Україна перебуває в дуже складній економічній ситуації. Росіяни є істотним винуватцем цієї економічної драми, з якою зіткнулася Україна, і використовують цей факт так сильно, що Віктор Янукович, Прем’єр Микола Азаров та український уряд прогнулися», — констатував пан Кваснєвський.

Він визнав, що раніше Брюссель гальмував із визначеністю, тепер ЄС намагається створити певний економічний пакет, який мав би бути допомогою для України, «але це вже занадто пізно». На думку Кваснєвського, якби ЄС уже влітку, коли почався економічний тиск Росії на Україну, розважливо подумав, які наслідки він викличе, нинішня ситуація була б іншою.

«Нам як Європі треба сказати собі, чи хочемо допомогти Україні вийти зі східної зони російського впливу, чи ні. Якщо росіяни, використовуючи жорстокі методи, спричинили втрати в економіці України на суму в кілька десятків мільярдів доларів, то виникає питання, як може допомогти Європа чи світ», — сказав Александр Кваснєвський. За його словами, це важливе питання як для Євросоюзу, так і Міжнародного валютного фонду.