На майдан — речі, на Європейську — людей

27.11.2013
На майдан — речі, на Європейську — людей

На майдані Незалежності голодним не залишиться ніхто. (Юрія САПОЖНІКОВА)

Шостий день Євромайдану. Хто б міг подумати, що люди під дощем, а вчора й під снігом, стоятимуть на своєму і вимагатимуть підписання Асоціації. Мало хто вірив, що вдасться так швидко мобілізуватися й організувати все потрібне для перебування на вулицях міста. Але головне — бажання.
«Повірте, у нас тут не холодно, незважаючи на позначку «0» на термометрі», — переконує «УМ» студентка ЛНУ ім. Івана Франка Анастасія Грінченко. На майдані вона — вже четверту добу. «Поспати вдалося двічі, — каже дівчина. — Дякую людям, що прихистили, бо, чесно кажу, їхала і не знала, де житиму. Як тільки почула про страйк, не роздумуючи взяла сумку — і на потяг». Настю вже встигли прозвати найвитривалішою на Євромайдані, оскільки і їжу допоможе роздати, і людей мобілізує.

Майдан Незалежності: потрібні рукавички і символіка

На майдані Незалежності, де, власне, й почався мітинг за підписання асоціації з Євросоюзом, збираються, в основному, студенти. Кажуть, що не хочуть стояти під політичними прапорами. «Ми зверталися до політиків, щоб об’єднатися в один Майдан, але вони переконують, щоб ми перейшли до них (на Європейську площу. — Ред.), бо там хороша сцена. Та ми хочемо висловлювати громадянську позицію, а не політичну», — говорить студентка КНУ ім. Шевченка Ірина Парубій, волонтер майдану.

«Ми обдумували перехід на Європейську площу, але зрозуміли, що це було б помилкою. Там серйозний автомобільний рух, через це виникають сутички з «Беркутом». Тим паче майдан Незалежності — це вже осередок активності громадян. Тому вчора ми з лідерами опозиції вирішили дружити майданами», — розповідає громадський активіст Єгор Соболєв.

Незважаючи на те, що вчора стало холодніше і пішов сніг, люди почали сходитися на Євромайдан іще активніше. «Людей однозначно стало більше у порівнянні з учорашнім днем. Як бачимо, навіть «Беркут» їх не лякає», — каже волонтер Наталя Захаревич, яка вже другу добу чергує на майдані.

На парапеті біля пам’ятника Кию, Щеку і Хориву організували міні–їдальню. «Їжі в нас дуже багато. Спасибі киянам, які з самого ранку приносять, хто що може. Голодними людей не відпускаємо», — сміється Єгор Соболєв, який постійно перебуває на майдані. Кореспонденти «УМ» на власному досвіді переконалися, що голодним з Євромайдану дійсно не вийдеш. І львівським салом нагодували, і чаєм напоїли.

«А от із теплими речами трохи маємо проблем. Рукавички, наприклад, не завадили б. Просто не очікували, що так різко стане холодно», — бідкається Єгор.

Також на Євромайдані є скарбничка, в яку збирають кошти, щоб купувати все необхідне для перебування і ночівлі. «Вже закупили термоси, шкарпетки, тепер плануємо рукавиці придбати. Необхідна ще символіка, тому що багато людей приходить і просить стрічки», — розповідає Соболєв.

Координатор охорони Євромайдану Ігор Луценко додає, що потрібні також вуличні меблі, стільчики, столики — вони формують таку ненав’язливу огорожу, щоб люди не заважали один одному. За словами Ігоря, Держслужба з надзвичайних ситуацій обіцяла «євромайданівцям» поставити намет для обігріву людей. Але вчора його ще не було.

Європейська площа: усе є, головне — не боятися!

На Європейській площі, де з неділі отаборився Євромайдан–2, з оснащенням та теплими речами простіше, адже велику допомогу надають народні депутати. Проте без підтримки киян такої мобілізації не було б, кажуть волонтери. «Я б не повірив, що люди приноситимуть так багато їжі, — дивується студент ЛНУ ім. Івана Франка Тарас. — Із самого ранку готують і приносять тепле. Тож у нас вистачає всього: і їжі, і людей, які допомагають, головне — щоб була сила духу і люди не боялися виходити».

Учора на Євромайдан перед Українським домом приїхало багато студентів з інших міст. Гори сумок не можна було не помітити. «Ми приїхали великою компанією і з собою привезли теплі речі, тож готові стояти, скільки треба», — запевняє студент з Одеси Богдан.

Масово їдуть до Києва і львівські студенти. «У нас усе спокійніше проходить, люди виходять на мітинги і їх ніхто не розганяє, тому ми вирішили допомогти киянам. Щоправда, ще не вирішили, де жити будемо, але це не проблема». І справді, з житлом, як розповідають організатори, проблем також немає, адже багато киян готові приймати студентів на ночівлю. «У нас є список людей, які самі вирішили допомогти. Тож коли приїжджають люди з інших міст, які не знають, де по­спати в теплі, ми допомагаємо їм у цьому», — розповідає волонтерка Галина Іванівна.

РАЗОМ

Два Майдани підписали спільну заяву про єдність

«На євромайданах провели чудовий захід. Мітингувальники з майдану Незалежності передали мітингувальникам на Європейській площі пінопласт, каремати, щоб не холодно було сидіти на сходинках, і гарячу їжу. Було дуже зворушливо і весело. Потім разом скандували: «Ми один Майдан!» — про це одразу після єднання відзвітував у «Фейсбуці» комендант містечка біля Українського дому Андрій Парубій, нардеп із ВО «Батьківщина».

Попередньої ночі на Євромайдані під стелою Незалежності чергувала і співала з людьми Руслана, а біля Укрдому, аби зігрітися, розпалили вогнища у металевих бочках — так само, як робили під час Помаранчевої революції 2004 року.

Майданів справді лишається два — «громадський» і «політичний». На обох уранці лишається по кілька сотень людей, до вечора збирається по кілька тисяч. Люди прибувають і з регіонів, і з Києва.

Учора вдень лідери двох заявили про свою єдність, видавши з цього приводу спільну заяву. «Ідея євроінтеграції символічно об’єднала два знакові місця нашої столиці — майдан Незалежності, який є символом України, та Європейську площу, яка символізує Європу в Україні. Це є символом єдності заради ідеї європейської інтеграції. Сьогодні нас знову намагаються розсварити та поділити, але з цього нічого не вийде. Ми різні — але ми єдині», — йдеться у відозві, яку підписали лідери опозиційних сил Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок та організатори мітингу з числа представників громадськості на майдані Незалежності.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>