У середу о 12.00 студенти оголошують попереджувальний страйк у вузах усієї країни.
Учора вранці на загальних зборах студентів Києво–Могилянської академії було вирішено оголосити страйк і рушити колоною на майдан Незалежності. Про підтримку акції заявили також КНУ ім. Шевченка та Ужгородський університет. Сьогодні о 12–й годині повсталі студенти, (станом на вчора їх було більше двох тисяч) хочуть пікетувати Банкову, де проходитиме засідання РНБО, на якому начебто й мусить бути остаточно прийняте рішення про те, підписувати чи ні Угоду про асоціацію з ЄС. Наймодніші речівки студентства — «Чорні брови, карі очі — я до Путіна не хочу» та «Молодь нації — за євроінтеграцію».
Керівництво «Могилянки» вітає акцію своїх студентів, хоча де–юре університет працює. «Ми підтримуємо громадянську ініціативу наших студентів, їхню активність у всеукраїнській акції, спрямованій на підтримку євроінтеграційного курсу держави, — каже «УМ» президент НаУКМА Сергій Квіт і зауважує: Університет загалом працює. А викладачі, в яких немає пар, можуть приєднатися до акції, що відбудеться в середу».
Як слідувати парадигмі «страйкуємо, але працюємо», пояснює студентка факультету соціальної роботи Яна Опаленик. «Навчання проходить інтерактивно, — каже дівчина, — отримуємо від викладачів завдання електронною поштою чи смс. Ніч на Майдані довга, можна встигнути і помітингувати, і завдання виконати».
Можна припустити, що в такий спосіб Могилянка, мов хитромудрий Одіссей, намагається уникнути реакційної позиції Міносвіти. Яка вона, ця позиція, можна зрозуміти з розповсюдженої вчора заяви міністра Дмитра Табачника. «Коли «гарячі голови» сподвигатимуть вас на якісь протиправні дії, сподіваюся, що ви знайдете сили та мужність не піддатися на провокації. Не порушуйте громадський порядок. Пам’ятайте про своїх батьків i близьких, які завжди переживають за вас... У вас попереду велика життєва дорога і вам самим треба обирати її напрямок та рух...». Аналітики розцінили цю заяву як завуальоване застереження від участі в протестних акціях на Євромайдані.
Тим часом самі студенти заявляють про тиск окремих ректорів. Так, перед початком акції 24 листопада директор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Валерій Копійка переконував студентів не виходити на Майдан. Як повідомила «УМ» студентка цього вишу, Копійка підійшов до групи «міжнародників» і почав переконувати в тому, що «від Майдану не буде ніякої користі». Мовляв, ви ж міжнародники, і «можете зрозуміти, що ця Асоціація зараз не потрібна Україні». А ректор Київської національної академії ім. Чайковського, розташованої просто на Майдані, Володимир Рожок зібрав студентів для того, щоб застерегти «не піддаватися на заклики вийти на Майдан». «Ви творчі люди, маєте бути вище цього», — напучував ректор.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
