Святе і грішне в житті Путіна: зустріч із Папою і Берлусконі
Учора у Ватикані Папа Римський Франциск прийняв президента Росії Володимира Путіна. Це була їхня перша зустріч, яка стала можливою передусім з огляду на спільність позицій Путіна і Папи щодо ситуації в Сирії: обидва рішуче виступали проти воєнної інтервенції до цієї країни. Раніше Путін зустрічався з попередніми понтифіками — Іваном Павлом ІІ та Бенедиктом XVI. Подробиць учорашніх переговорів наразі не повідомляють, але їх головною темою була ситуація на Близькому Сході. Москва заздалегідь попередила, що Путін не привезе Папі жодного листа від патріарха РПЦ Кирила, але під час зустрічі сторони зачепили питання стану відносин між Ватиканом та Російською православною церквою.
Від Папи Путін подався до колишнього прем’єр–міністра Італії Сильвіо Берлусконі, з яким його пов’язують товариські стосунки. Завтра італійський Сенат розгляне питання про позбавлення Берлусконі статусу сенатора як засудженого у справі про шахрайство. Екс–глава уряду сподівався на помилування від президента, проте Джорджо Наполітано заявив, що «не бачить для цього підстав».
Шотландія може стати незалежною у 2016 році
Шотландія стане незалежною державою 24 березня 2016 року, якщо таке рішення буде ухвалено на референдумі 18 вересня 2014 року. Про це йдеться в підготовленій шотландським урядом «Білій книзі» — засадах державної політики. Таким чином, на переговори з Лондоном і здійснення всіх необхідних практичних заходів ініціатори референдуму відвели півтора року. У травні 2016 року, згідно з планом, повинні пройти вибори до парламенту незалежної Шотландії.
Конкретну дату можливого проголошення суверенітету Шотландії названо вперше. 24 березня 1603 року було укладено англо–шотландську унію.
Меркель «слухали» всі
Телефонні розмови канцлера ФРН Ангели Меркель, окрім Агенції національної безпеки США, прослуховували розвідки ще чотирьох країн: Росії, Китаю, Північної Кореї та Великої Британії. Про це повідомляє німецький тижневик «Фокус», посилаючись на інформацію від спецслужб ФРН.
Завершився Кліматичний саміт ООН
У Варшаві завершився Кліматичний саміт ООН. Майже 200 делегацій з усього світу вирішили, що розвинуті країни щороку виділятимуть на боротьбу зі змінами клімату щонайменше 10 млрд. доларів. Також планується залучити приватні кошти, з метою до 2020 року досягти рівня 100 млрд. доларів на рік. Упродовж саміту молоді екологи намагалися вмовити переговірників до більш рішучих дій на захист клімату, але зазнали невдачі й демонстративно залишили місце переговорів — уперше в історії таких зустрічей.
За словами учасників саміту, Україна не брала жвавої участі в обговоренні нової кліматичної угоди. Київ цікавило передусім, як заробити під час другого періоду Кіотського протоколу на продажі квот на викиди парникових газів промислово більш розвиненим країнам. Згідно із заключним документом, щонайпізніше на кліматичному саміті наприкінці 2015 року в Парижі мають бути ухвалені конкретні заходи, які б допомогли обмежити підвищення температури на планеті двома градусами. Має бути розроблений також механізм компенсації втрат тим, хто вже страждає від кліматичних явищ.
Єгипет: новий суд проти Мубарака
Колишній президент Єгипту Хосні Мубарак знову постане перед судом — цього разу за розтрату державних коштів, спрямованих на будівництво й ремонт його резиденцій у семи різних регіонах Єгипту в 2002—2011 роках. Як повідомляє єгипетська інформагенція МЕНА, з цією метою тодішній глава держави витратив 18 мільйонів доларів з державної скарбниці. Прокурор Ахмед ель–Бахраві також висунув обвинувачення проти двох синів Мубарака, двох представників уряду та двох виконавців робіт, яких мають судити разом із екс–президентом за поплічництво в розбазарюванні державних коштів. Синів Мубарака також судитимуть в окремому процесі за звинуваченнями у корупції. Дату процесу ще не визначено.
Афганістан: старійшини схвалили угоду зі США
Лойя–Джирга — Рада старійшин Афганістану — схвалила якнайшвидше підписання угоди про безпеку зі США. На підставі цього договору американські військові зможуть залишитися в країні після виведення міжнародного контингенту наприкінці 2014 року. Приблизно дві тисячі представників афганських племен висловилися за те, аби Кабул підписав пакт ще цього року, на чому наполягає і Вашингтон. Однак президент Афганістану Хамід Карзай закликає зробити це пізніше — після виборів, запланованих на квітень. Після виведення військ США планують залишити в Афганістані приблизно 15 тисяч вояків, які передусім тренуватимуть афганців для боротьби з талібами.