Золота лихоманка у Казахстані

Історія і справді захоплююча. Мешканцю міста Шимкент (колишній Чимкент, обласний центр на півдні Казахстану), молодому автомеханіку на ім’я Іраскул, дісталися у спадок банкноти номіналом 100 тис. доларів. Купюри він виявив, коли розбирав батькові папери. «Я ніколи не бачив таких грошей. На вигляд — як звичайні долари, але колір жовто–червоний, і на купюрі написано 100 000 dollars», — цитує спантеличеного власника російська газета «Время».

Молодий чоловік розповів про це одному зі своїх клієнтів. Невдовзі до Іраскула звернулись якісь Єржан та Максат, які побажали придбати банкноти, якщо експертиза підтвердить їх справжність. Однак насправді «покупці» були грабіжниками. Вони відвезли Іраскула на околицю міста та відібрали в нього банкноти.

Через кілька днів грабіжників затримала поліція, а диво–банкноти відправила на експертизу. Місцевий боніст Василь Кітіков вважає, що, швидше за все, йдеться про фальшивки. «Банкноти номіналом 100 тис. доларів були випущені в Америці 1934 року і перебували лише в міжбанківському обігу. Можливо, що частина купюр потрапила у приватні руки. Однак я не можу припустити навіть теоретично, що такі гроші могли потрапити до Казахстану», — пояснив він сайту «Лєнта.ру».

Дійсно, купюри у 100 тис. доларів, точнiше, золоті сертифікати на вказану суму, використовували у США для внутрішніх розрахунків Федеральною резервною системою. Вони були виконані у червоно–жовтій кольоровій гамі й були прикрашені портретом 28–го президента США Вудро Вільсона (1856—1924). Вибір його портрета для найдорожчої у світовій історії банкноти не випадковий. Вільсон був одним з авторів Версальської угоди, яка поклала край Першій світовій війні, та статуту Ліги Націй, за що був відзначений Нобелівською премією миру 1919 року. Але ще важливішим є те, що Вудро Вільсон створив Федеральну резервну службу, тобто національне казначейство. Хоча Федеральний резервний банк США і до цього, починаючи з 1918 року, випускав банкноти та золоті сертифікати для спецрозрахунків номіналами 500, 1000, 5000 та навіть 10 тисяч доларів. Їх використовували головним чином у міжбанківських розрахунках, але також вони були «дуже модними» у злочинних колах. Адже хтось таки грабував ці банки!

А в 1969 році казначейство США оголосило, що банкноти номіналом більше 100 доларів більше не будуть випускати, та вилучило їх з обігу. Проте в кого вони збереглися, той і тепер може вільно обміняти такий сертифікат на аналогічну суму в сучасних грошових знаках.

Та навряд чи хто з власників 100–тисячних купюр піде до банку міняти ці раритети на живі гроші, адже такі банкноти мають сьогодні колосальну цінність для колекціонерів, їх вартість приблизно вдесятеро вища за нанесений на них номінал. Приміром, подібна до знайденої в Казахстані банкнота оцінюється колекціонерами приблизно в 1,6 млн. доларів. Якщо казахська знахідка виявиться автентичною, то автомеханік Іраскул відразу стане мільйонером.