Як «достукатися» до Заходу?

Із Санкт–Петербурга, де позавчора проходило засідання ради глав урядів країн СНД, Прем’єр–міністр України Микола Азаров повернувся неймовірно серйозним і напрочуд зосередженим. Й одразу, з місця в кар’єр, почав розповідати присутнім про всі ті глобальні проблеми, які, попри старання його Кабміну, таки чатують на українську економіку.

Непоступливі кредитори

Питання номер один — діалог iз Міжнародним валютним фондом. Попри весь нещодавній брюссельський оптимізм, домовитися з кредиторами наразі не вдається. «Вчора я отримав листа [з вимогами МВФ] і хочу зацитувати декілька положень мовою оригіналу, — бадьоро розпочав Микола Янович, викликавши у залі хвилю захоплення. Побачивши це, Азаров вчасно виправився, — перекладу». Судячи з озвученої Миколою Яновичем цитати, вашингтонських експертів наші європейські прагнення не розчулили, і вимоги Фонду залишилися без змін. Або навіть стали жорсткішими. «Умови: підвищення тарифів на газ і опалення для населення приблизно на 40%; зобов’язання заморожування базової заробітної плати, мінімальної заробітної плати, загальної номінальної заробітної плати на поточному рівні; суттєве скорочення видатків на бюджетні цілі; зниження субсидій в енергетиці; поступове згортання звільнення від ПДВ для сільського господарства та інших галузей, — зачитав урядовець і зробив широкий політичний жест. — Хочу спитати наших критиків iз фракцій «Удар», «Батьківщина», «Свобода»: вони підтримують такі умови?».

Задоволений власною риторикою, Прем’єр вирішив продовжити сильний, на його думку, політичний хід. «Сергію Геннадійовичу (Арбузов. — Ред.) Ви зараз будете у Верховній Раді, спитайте і доповісте уряду», — сказав Азаров, ввічливо повернувши голову у бік свого першого заступника.

Урядова проблема номер два — м’яко кажучи, незадовільні показники промислового виробництва. «На жаль, ми маємо справу з тривалим скороченням попиту на нашу продукцію на світових ринках, а з початку року — і на ринках Росії та Азії, — змалював тривожну картину Микола Азаров. — Так, поточного року експорт товарів з України до Росії зменшився приблизно на 2 млрд. дол., експорт товарів до країн Азії зменшився на 10%. Суттєво зафіксоване зменшення експортних поставок до таких країн, як Ізраїль (на 12,8%), Індія (на 15,6), Індонезія (на 31,4%), Республіка Корея (на 65%)».

Дві сторони одного контура

Підсилюють проблему дорога нафта і газ, що, за словами Азарова, роблять неконкурентоздатною нашу промисловість. «Як наслідок всього сказаного — зменшується і виручка підприємств, і доходи бюджету. А це вже прямо впливає на можливості фінансувати не тільки видатки розвитку, а і соціальні видатки», — змалював перспективи для України чинний Прем’єр–міністр.

У такій скрутній ситуації допомогти зможе тільки закордон. Той, що знаходиться на схід від Києва. Зона вільної торгівлі з країнами СНД, на думку Миколи Азарова, і має стати тією чарівною паличкою, що й від МВФ захистить, і конкурентоздатність, якщо треба буде, підніме. «У 2012 році це дало можливість Україні з мінімальними втратами пройти період чергового погіршення кон’юнктури на наші товари на світових ринках», — навів аргумент Прем’єр, а інспіровані нині Москвою торговельні війни і політичний тиск м’яко і політкоректно назвав регресом. А намагаючись стати на шпагат між двома векторами, які офіційно ще ніхто не скасовував — брюссельським і московським — Микола Азаров встановив свій особистий рекорд словесної еквілібристики. Фразу «попри проблеми всередині економічного контуру Співдружності є можливості перспективи і механізми підтримки економічного зростання, яких немає зовні цього контуру», здається, не до кінця зрозуміли і його спічрайтери.

Втім, час у Санкт–Петербурзі наш очільник уряду не гаяв. За його словами, українська делегація досягла трьох головних домовленостей: про скасування імпортних мит, зокрема, на російську нафту. Йшлося також про доступ до трубопровідного транспорту: постачання газу і нафти із Середньої Азії до України російською територією. Й, нарешті, угода про вільну торгівлю послугами — наприклад, сервісне обслуговування української техніки за кордоном тощо. На думку Миколи Азарова, — це прорив! І з ним можна буде погодитися, якщо завтра нашого Прем’єра не дезавуаюють із Москви або Росія, підписавши всі угоди, не підніме мито на нафту.