«І тоді природа «пригадає» всі зроблені тобою аборти...»

«Якщо порушена функція «щитовидки», відразу ж починаються проблеми з молочними залозами та маткою»

— Пані Наталю, гінеколог — найважливіший лікар у житті жінки. За якими критеріями його слід обирати?

— Якщо говоримо про те, що вперше до гінеколога жінка звертається під час вагітності, то важливо, аби жіноча консультація була недалеко від її помешкання. Можна розпитати подруг, колежанок, які вже були у лікаря — жіноче «сарафанне радіо» працює на 150%. Не хочу применшувати роль iнтернету — думка, яка формується про лікарів завдяки мережі, є цікавою і її слід враховувати, але не сприймати як істину в останній інстанції. Багато фахівців у мережі просто «не прописані».

— В якому віці дівчинці слід здійснити перший візит до жіночого лікаря?

— Якщо місячні розпочалися вчасно (тобто у віці від 10–11 до 14 років), якщо дівчинку нічого не турбує і вона ще не живе статевим життям, то у візиті до лікаря немає сенсу. Якщо ж є проблеми зі встановленням менструального циклу або коли цикл узагалі не з’явився до 15 років чи він украй нерегулярний, якщо турбують сильні кровотечі — зволікати з візитом до лікаря небезпечно.

Перший огляд на гінекологічному кріслі слід здійснити через 3–4 місяці після початку регулярного статевого життя, коли слизова вже загоїлася після дефлорації. А прийти та порадитись iз лікарем можна й раніше — особливо, якщо мати дівчини не вміє або не хоче підтримати розмову про засоби контрацепції тощо.

— Рак молочної залози, рак шийки і тіла матки щорічно збирають свій трагічний «урожай». Чому «молодшають» ці захворювання?

— Тут простежується певна «ендокринологічна лінія». Щитоподібна залоза, молочна залоза і матка — це одна лінія гормонів. Якщо відбувається збій бодай в одній ланці, страждає і решта органів. Приміром, якщо порушена функція «щитовидки», відразу ж починаються проблеми і з молочними залозами та маткою. Якщо ми діагностуємо у жінки аутоімунний тиреоідит (захворювання щитоподібної залози. — Авт.), це автоматично означає ризик для її молочних залоз.

«Куріння підвищує ризик раку шийки матки на 50 відсотків»

— Крім оглядів у лікаря, якими ще можуть бути профілактичні заходи по «ендокринологічній лінії»?

— По–перше, раджу жінкам категорично відмовитися від куріння. Доведено неспростовний зв’язок між палінням та онкологією. Наприклад, на рак шийки матки хворіють лише 10% носіїв папіломовірусу, якщо ж додати до цього паління — занедужають 60% жінок.

Крім того, слід остерігатися ксеноестрогенів у їжі — гормону естрогену й так не бракує у жіночому організмі, а ми його ще й додаємо штучним шляхом.

— Де ці ксеноестрогени містяться?

— У м’ясі птиці, яку вирощують в інкубаторських умовах, у консервованих продуктах, які продають у пластикових упаковках. Плюс — якщо казати вже не про їжу — багато ксеноестрогенів у продуктах нафтопереробки. Якщо жінка щодня стоїть у пробці і дихає вихлопними газами, це значно підвищує її ризик захворіти на рак.

— А чому багато естрогену — це погано? Адже це гормон, що відповідає за нашу жіночність...

— Тому що одна з функцій естрогенів — стимулювати поділ клітин. Так, вони роблять жінку жінкою, формують фігуру за жіночим типом, відповідають за ріст молочної залози, матки (якщо у жінки бракує естрогенів, розвинеться гіпоплазія — так звана «інфантильна матка»). Але в цілому — це гормони росту. І якщо в жіночому організмі з’являється додатковий естроген унаслідок неправильного метаболізму, він стимулює ділення клітин у чотири рази більше. Ті ж естрогени, які потрапляють ззовні, стимулюють ріст клітин у 16 разів активніше. Це — «поганий» ріст. Від нього з’являється мастопатія, фіброміоми, поліпи, а у найгіршому випадку — рак ендометрію, шийки матки, молочної залози тощо...

— Бо, власне, рак — це і є клітина, яка починає хаотично ділитися, чи не так?

— Так. І нова «популяція» таких клітин уже має зовсім інші властивості. А найгірше, що на стадії метастаз ці клітини здатні «обдурювати» імунну систему і вимикати механізм захисту організму від чужорідних клітин. На цьому етапі імунна система сприймає такі новоутворення як свої власні клітини, хоч вони й мають цілковито іншу структуру. Це взагалі найголовніше питання у боротьбі з раком, над яким б’ються онкологи та імунологи і відповіді на яке сьогодні немає. Тому застосування хіміотерапії означає, по суті, сліпе вбивання всього — і потрібних, і непотрібних клітин.

«Жінці, яка планує вагітність, важливо відвідати ендокринолога»

— Відомо, що репродуктивна функція залежить від роботи нейроендокринної системи, яка включає яєчники, щитоподібну залозу, наднирники та «контролюючі органи» з боку центральної нер­вової системи: гіпофіз та гіпоталамус. Як вчасно розпізнати патологію цих органів, яка може призвести до невиношування вагітності?

— Почнемо з найпростішого випадку. Уявімо, що до гінеколога прийшла жінка віком трохи за 30, у якої — фіброміома. А ще вона має зайву вагу, наб­ряки, скаржиться на хронічну втому, слабкість, відчуває депресію. Що повинен зробити гінеколог? Порекомендувати обстеження щитоподібної залози. Бо тут очевидні ознаки гіпотиреозу (стан організму, зумовлений недостатністю гормонів щитоподібної залози. — Авт.).

Завагітніти з гіпотиреозом можливо, але колосальний ризик народження дитини з вадами щитоподібної залози, в найгірших випадках — з кретинізмом, оскільки функціонування «щитовидки» пов’язане з розвитком головного мозку плода. Саме тому я прошу жінок на ранніх стадіях вагітності здавати аналіз на ТТГ–Т4 (відповідно: тиреотропний гормон та тироксин. — Авт.). Хоч у традиційному медичному протоколі цього немає, цей аналіз дуже важливий.

— А гіпертиреоз чим небезпечний?

— Він зустрічається не так часто. Для жителів нашої країни більш характерна знижена функція «щитовидки». Гіпертиреоз — це базедова хвороба, напади серцебиття, нудота. Надлишкова функція залози сприяє появі антитіл, які гублять щитоподібну залозу дитини. Це не провокує розумової відсталості, але дитина народжується з браком ваги і набором проб­лем, які можуть «вистрелити» в її дорослому житті. Але з таким діагнозом жінці дуже складно завагітніти.

— Але бодай під одним із цих тривожних симптомів — зайва вага, слабкість, втомлюваність, роздратування — підпишеться, певне, кожна жінка. Особливо жінка, за 30, якщо вона ще й представниця «офісного планктону» з його малорухомим штибом життя. То що у зоні ризику — буквально всі?

— На жаль, так. Гіпотиреоз може «маскуватися» під набір таких симптомів. Тож УЗД–дослідження «щитовидки» не завадить. Однак таке обстеження розповість про розміри залози, але не покаже, як вона працює. Аби скласти уявлення про функціонування цього органу, треба здати кров на гормони, а якщо є підозра на аутоімунний тиреоідит — тоді ще й кров на антитіла. А відтак проконсультуватися в ендокринолога. Це — рекомендації для жінок, які планують вагітність.

«До того, якою ти будеш у 40, готуватися мусить твоя мама у свої 20»

— Пані Наталю, нашим предкам, які жили в часи мамонтів, «пощастило»: вони не знали, що таке старість, бо не доживали й до тридцяти. Зараз усе інакше. І, очевидно, до того, якою ти будеш у 40 років, готуватись слід ще у 20?

— Я б сказала інакше: до того, якою ти будеш у 40, готуватись мусить ще твоя мама у свої 20. Хоча, можливо, сорок років — це зарано для суттєвих змін в організмі. Я б пересунула планку на 45—50 років. Не знаю, як було в часи мамонтів, але нині менструальний вік пролонговано в середньому до 50. І поки жінка цікава природі з точки зору репродукції, природа буде її оберігати: і її зовнішній вигляд, і її дітородну функцію, і її здоров’я. А от коли жінка перестає менструювати, природа може стати до неї жорсткішою. І «пригадати» все, зокрема й зроблені аборти — абсолютно варварську маніпуляцію і для шийки та тіла матки, і для гормонального статусу. Бо ви не уявляєте, яка «фабрика» включається в роботу, коли «зверху» приходить «рознарядка» — «все, у нас вагітність!» Змінюється ендокринна, імунна система, функція нирок та сечового міхура. І коли нове життя уривається, це колосальний стрес для всього жіночого організму.

— Але жінка може не зробити жодного аборту за все своє життя...

— Так, але як вона проживала його до своїх 45–50? Чи давала навантаження на м’язи? А м’язи, між іншим, це — оптимізація гормонів. Організм виробляє їх постійно, і якщо вони не «переробляються», це дає різні побічні ефекти у вигляді «вусиків» тощо. Тому в окремих випадках, коли до мене приходять «по пігулочку», я відправляю до спортзалу.

Організм сучасної людини, яка вже ходить на двох і нібито sapiens, живе ще у тих часах, коли бродили мамонти. І він не розуміє: чому мене не навантажують? Чому не тренують? Чому я не бігаю, не стрибаю? Адже я можу все це робити... І ще один «жах» для нашого організму: винахід електрики. Завдяки світлу і працюючому комп’ютеру ми можемо всю ніч не спати. Біоритм змінився повністю, а організм при цьому не змінився. Скажімо, пік секрецій пролактину як був о четвертій ранку, так і залишився. І як був пік кортизолу о четвертій годині вечора, так він і лишився. Але о четвертій вечора ми можемо ще спати, бо напередодні — о четвертій ранку — ще фліртували у нічному клубі. А організм наш такого не розуміє.