Президент Венесуели Ніколас Мадуро підписав законопроект, який дозволяє йому протягом 12 місяців вести законодавчу діяльність. Раніше цей проект закону затвердили Національні Збори (парламент країни) мінімально потрібною більшістю голосів — 99 з 165 депутатів парламенту. Відтак Мадуро отримав змогу владарювати, зовсім не озираючись на парламент, — усі президентські декрети відтепер автоматично набуватимуть статусу законів.
Ніколас Мадуро заявив, що надзвичайні повноваження йому потрібні, аби боротися з корупцією, високими цінами, «буржуазними спекулянтами» та загалом проблемами, які він сам характеризує як «економічну війну», розв’язану проти президента та уряду опозицією та її «імперіалістичними» закордонними посіпаками. Мадуро пообіцяв завдяки додатковим повноваженням здійснити «економічне диво» у Венесуелі.
Та опоненти стверджують, що президент використовуватиме нові повноваження, щоб змусити замовкнути опозицію, зокрема й перед запланованими на восьме грудня місцевими виборами. Практичний досвід необмеженої влади ця країна вже має. Такий самий закон парламент ухвалював чотири рази за правління попереднього президента Уго Чавеса, який у березні цього року помер від раку.
Після приходу Мадуро до влади у квітні цього року у Венесуелі різко поглибилася економічна криза: інфляція сягає 54 відсотків, усе більше бракує харчових продуктів, падає реальна вартість національної валюти: на чорному ринку за один долар США платять 60 боліварів, а офіційний обов’язковий курс становить 6,3 болівара за долар. Країна поступово звикає жити без електричного струму.