Про тортури — ні пари з вуст

Дослідник авторитетної міжнародної правозахисної організації Amnesty International в Україні Хеза Макгіл переконана, що в нашій державі замовчується не менше 80% фактів катувань і жорстокого поводження правоохоронців з громадянами. Експерт наводить дані вітчизняного МВС про те, що за останні вісім місяців до органів внутрішніх справ надійшло 987 скарг про катування з боку правоохоронців. Проте, за словами пані Макгіл, ці показники не відображають реальний стан справ щодо тортур у міліції. Адже ці офіційні дані, на думку правозахисників, складають лише 20% від загального числа випадків катувань та фактів жорстокого поводження з боку правоохоронців. Усі інші подібні випадки просто замовчуються самими жертвами, оскільки вони не вірять у те, що їхні кривдники в погонах будуть покарані.

Не Юлею єдиною

Хеза Макгіл не оминула питання ВІП–засудженої №1 в Україні, але при цьому правозахисниця переконана, що «політична важливість справи екс–Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко не має відволікати від проблеми катувань громадян правоохоронцями».

«ЄС зосередив свою увагу на справі Тимошенко, її справа дійсно підкреслює брак справедливого суду в Україні, але політична важливість цієї справи не повинна затінювати системні проблеми, а саме те, що тисячі українців щороку піддають тортурам iз боку міліції», — зазначає дослідниця Amnesty International.

Водночас експерт додала, що протягом минулого року в Україні було досягнуто прогресу в запобіганні катуванням у правоохоронних органах. «Ось уже рік, як в Україні діє новий Кримінально–процесуальний кодекс, і новий законопроект про прокуратуру передбачає радикальні зміни в цьому органі, успадкованому від Радянського Союзу. Новий кодекс покращує правові гарантії для затриманих, наприклад, надає доступ до правової, медичної допомоги, а також чітко визначає те, що досудове затримання може бути використано лише у виняткових випадках», — каже пані Макгіл.

Голова Департаменту з питань зовнішньої політики ЄС організації Amnesty International Девід Ніколс наголошує, що, незалежно від того, чи буде підписана Угода про асоціацію між Європейським союзом та Україною, чи ні, ЄС неодноразово зазначав про те, що наголошуватиме на питаннi порушення прав людини у тих країнах, з якими він підтримує контакти, і вимагатиме подальшого реформування системи, яка б забезпечувала захист прав людини». За його словами, Євросоюз зробить питання прав людини центральним у своїх взаємовідносинах з усіма іншими державами.

Але пан Ніколс висловлює стурбованість iз приводу того, що «ця вимога і системні проблеми, які існують у зв’язку з застосуванням катувань і жорстоким поводженням, не були на політичному рівні підтримані як пріоритет дій ЄС, і не були підтримані на найвищому рівні в Україні».

У свою чергу, директор Представництва Amnesty International в Україні Тетяна Мазур зауважила, що українська влада досі не створила Державне бюро розслідувань, хоча це і передбачено новим КПК.

«Створення Державного бюро розслідувань необхідне для розслідування злочинів, скоєних суддями, співробітниками правоохоронних органів та високопосадовцями. Бюро має бути створене протягом п’яти років iз моменту набуття чинностi Кодексу. Створення такого Бюро потенційно може підвищити ефективність розслідування заяв щодо катувань, ліквідувавши конфлікт інтересів, притаманний ролі прокуратури. Проте жодного прогресу на шляху до створення Бюро досі немає, а жертви зловживань iз боку міліції не можуть дозволити собі чекати ще п’ять років!» — обурюється пані Мазур.

Скарг на побиття поменшало?

Зовсім інший погляд на проблему побиття громадян правоохоронцями, ніж у правозахисників з Amnesty International в Україні, має Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, яка учора провела власну прес–конференцію. За її словами, за рік дії нового Кримінально–процесуального кодексу (саме річниці КПК і була присвячена зустріч пані Лутковської з журналістами) кількість скарг, що надходять від громадян до інституту Омбудсмана на побиття у правоохоронних органах, зменшилася в рази, але з’явилися скарги іншого характеру.

Звісно, чимала кількість скарг стосуються подій попередніх років. «Але якщо вибрати ту частину, яка стосується дії нового КПК, то вона дійсно трошки відрізняється, тому що там уже не скарги на побиття в органах внутрішніх справ — таких скарг стало в рази менше, там інші скарги почали з’являтися: там, де особа не згодна з рішенням слідчого судді, але не знає, де оскаржити ту чи іншу постанову, коли особа не згодна з діями слідчого і вона не впевнена, що ці дії слідчого оскаржуються окремо, чи ці рішення треба оскаржувати в межах попереднього судового слідства, відповідній особі необхідна додаткова правова консультація, і такі консультації, зрозуміло, ми надаємо», — пояснює ситуацію Валерія Лутковська.

Омбудсман також задоволена відкриттям в Україні центрів надання безкоштовної правової допомоги, і в разі необхідності інститут Уповноваженого ВР iз прав людини може залучити ці центри для надання правової допомоги особам, які звернулися до Уповноваженого. Також пані Лутк­овська зауважила, що одним з основних мінусів, який існує з моменту впровадження нового КПК, є питання імплементації, оскільки існує щонайменше 18 нормативно–правових актів і підзаконних актів, які регулюють питання у відповідності до старого КПК, вони не змінені і продовжують регулювати діяльність правоохоронних органів.

«Звичайно, це необхідно змінити, звичайно, це необхідно імплементувати, оскільки інакше правоохоронці не дотягнуть до того рівня, в який встановлені норми нового КПК», — наголошує пані Валерія.